27 вересня наші предки, давні слов`яни, відзначали закриття Сварги або Вирію. А ви знали про це? Ні? Давайте ж дізнаємось про одне зі стародавніх вірувань нашого народу в дохристиянські часи.
Вважалося, що цього дня Землю залишає богиня Жива - уособлення плодоносної сили, юності, краси всієї природи і людини - тобто весни, і в свої володіння поступово вступають Мороз і Зима.
"Історія міста у фактах та фотографіях" - атмосферна виставка на святковій Проскурівській у День міста, що зібрала навколо себе допитливих хмельничан і гостей 586-річного міста-іменинника, аби поділитися з усіма охочими науковими скарбами фондів музею історії міста Хмельницького та здійснити незабутню мандрівку до романтичних часів стародавнього Проскурова, завітавши на селфі до музейної машини часу просто неба. А охочих було чимало!
Найочікуванішою композицією від найтоповішого етноспейсданс-гурту України ONUKA для хмельничан на святковому концерті в День міста виявилася пісня "Це моє місто".
До Дня міста, який цьогоріч проходить під гаслом "Знай наших!", музей історії міста Хмельницького разом з управлінням культури і туризму Хмельницької міської ради підготував гостям цьогорічного свята незвичайний подарунок - сувенірну банкноту у вигляді проскурівської бони номіналом 10 гривень зразка 1919 року. Бона була введена в обіг тодішнім міським головою Миколою Сікорою лише у Проскурові в добу УНР задля стабілізації фінансової ситуації в нестабільні часи Української революції.
У музеї історії міста Хмельницького 22 вересня відкрилася історико-документальна виставка «Буремне Поділля», представлені документи та світлини якої, зібрані Державним архівом Хмельницької області, розповідають про національно-визвольний рух 1917–1932 років на Поділлі.
"Історія міста у фактах та фотографіях" - атмосферна виставка на святковій Проскурівській у День міста, що зібрала навколо себе допитливих хмельничан і гостей 586-річного міста-іменинника, аби поділитися з усіма охочими науковими скарбами фондів музею історії міста Хмельницького та здійснити незабутню мандрівку до романтичних часів стародавнього Проскурова, завітавши на селфі до музейної машини часу просто неба. А охочих було чимало! 
