Російсько-українська гібридна війна триває вже 8 років.
Вранці 24 лютого 2022 року Росія без оголошення розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір.
Найбільший скарб народу – його мова. Українська мова унікальна, вона віддзеркалює душу народу, його історію. Протягом тисячоліть мова складалася, шліфувалася й передавалася нашими предками з покоління в покоління.
20 лютого 2022 року. Хмельницький вшановує Героїв Небесної Сотні і російсько-української війни. Вічна пам`ять і слава Героям, які віддали своє життя за Україну.
У ці пам`ятні лютневі дні ми детально відтворюємо доленосні події восьмирічної давнини, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Вшановуємо своїх співгромадян, земляків, котрі в критичну для Батьківщини годину, коли загострилася боротьба за цивілізаційний вибір і майбутнє держави, виявили громадянську свідомість, патріотизм і мужність, ставши учасниками Революції Гідності, і тих з них, які пожертвували власним життям, відстоюючи незалежну, демократичну Україну і цінність людського права, гідності та самоповаги.
Їх назвали Героями Небесної Сотні. Вони стали для нас і для майбутніх поколінь уособленням людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, відстоюючи ідеали демократичної європейської України. І це – не просто високі пафосні слова.
День пам'яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.
Щороку 20 лютого наша держава вшановує подвиг Героїв Небесної Сотні. Це увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості, завдяки яким змінено хід історії нашої держави.
За даними соціологів Фонду«Демократичні ініціативи», кожен п’ятий дорослий громадянин України, або майже 10 мільйонів безпосередньо чи опосередковано брали участь у подіях Євромайдану.Зокрема, в Києві брали участь 5%населення країни, в інших містах і селах –6%, ще 9%населення допомагали мітингувальникам харчами, речами, грішми тощо. Майдан характеризувався колосальним масштабом.
Трагічна доля українців під польською та радянською владами, втрата віри в традиційні легальні методи боротьби, розчарування західними демократіями, які впродовж тривалого часу ігнорували заклики українців про допомогу й самі опинилися в глибокій кризі, спричинилися до формування поглядів, суть яких зводилася до того, що не слід миритися з існуючим станом речей, сподіватися на поступки окупаційних урядів, а необхідно посилювати боротьбу, вдаватися до радикальних заходів, аби змінити існуючі колоніальні режими.
Ці та інші погляди базувалися на ідеології та політиці українського інтегрального націоналізму, одним із теоретиків якого був Дмитро Донцов. У центрі його поглядів була нація, її він абсолютизовав, вважав найвищою цінністю й був переконаний в тому, що всі зусилля варто зосередити на її зміцненні. Кінцевою ж метою Донцов вважав побудову української самостійної держави. Невід’ємною частиною його ідеології було поняття "творчого насильства та ініціативної меншості як порядкуючих сил". Ішлося про групу людей, покликаних сформувати незрозумілу для несвідомої маси ідею, зробити її доступною цій масі й, нарешті, мобілізувати народ для боротьби за цю ідею.
