Науковий колектив музею історії міста Хмельницького долучився до участі в конкурсі зі створення статей з метою наповнення україномовного розділу Вікіпедії новими матеріалами про об'єкти культурної спадщини українських територій.
Напередодні відзначення 74-ої річниці визволення міста Хмельницького від нацистських окупантів у музеї Проскурівського підпілля було проведено урок історичної пам’яті «Все пам’ятає батьківська земля: і грім гармат, і визволення день» для учнів 7 класу Хмельницької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I–III ступенів № 2 для дітей із серцевосудинними захворюваннями та цукровим діабетом.
В експозиції музею історії міста Хмельницького завжди можна побачити щось настільки незвичне, рідкісне й особливе, що під час екскурсії трапляються моменти, які зовні скидаються на щось на кшталт вікторини. В музеї можна побачити експонати, що привертають увагу відвідувачів своєю таємничістю в своєму утилітарному використанні, практично в кожному з залів. Не є виключенням і зала етнографії. Сьогодні пропонуємо віртуальне знайомство з однією з етнографічних цікавинок, наявністю якої у власних фондах похвалитися може далеко не кожен музей. І ситуація настільки неоднозначна, що працівники музею навіть згодилися створити про цей предмет відповідну сторінку на Вікіпедії. Мова піде про кушку. А ви знаєте, що то таке? Ні? Тоді ця розповідь для вас.
Коли, як не в Шевченківські дні, час врешті-решт відкрити таємницю, пов’язану з найпершим пам’ятником Кобзареві в місті Хмельницькому, його демонтажем та зникненням...
А зник він з місця, де простояв понад два десятки років. Нібито не такий уже й древній вік для монументального пам’ятника, аби його списувати з усіх рахунків: і стояти йому ще й стояти, якби не масштабні події, пов’язані з тотальною перебудовою всієї вулиці імені його історичного прототипу, а саме – вулиці Шевченка.
Рідкісні світлини нашого земляка - відомого діяча Української Народної Республіки, члена Центральної Ради, засновника школи бандуристів, який широко пропагував мистецтво української бандури в Європі у першій половині двадцятого століття, Костя Місевича віднайшла українська бандуристка, голова тернопільського обласного осередку Національної спілки кобзарів України Марія Євгеньєва. Вони стали частиною її кандидатської дисертації з мистецтвознавства "Формування та розвиток бандурного мистецтва Тернопільщини". А для нас відкрили досі невідому сторінку з життєпису видатного земляка та його побратимів і посестер, котрі натхненно та цілеспрямовано творили українську та світову культуру.
Днями музею історії міста Хмельницького випала нагода приймати високого київського гостя - головного інфекціоніста України, завідувача кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, професора, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України Ольгу Голубовську. Пані Ольгу супроводжували провідні хмельницькі медики - заступник директора Департаменту охорони здоров`я Хмельницької облдержадміністрації Тетяна Косовська та Оксана Піддубна, головний лікар Хмельницької міської інфекційної лікарні.
У рамках співпраці з військовими частинами, які дислокуються в місті Хмельницькому, днями до музею завітав особовий склад військової частини А1538. Музейники не лише радо надали хлопцям, які проходять у місті строкову військову службу в цій частині, можливість безкоштовно відвідати музей та оглянути експозицію, а й тактильно ознайомитися з деякими експонатами, сфотографуватися з ними та дізнатися про них багато цікавого.
У платформи "Небесний Проскурів", яка стартувала в місті на початку року, дедалі більшає прихильників. Стати користувачем 3-d туру містом легко: достатньо прийти до музею історії міста з власним смартфоном з можливістю сканування QR-коду, придбати вхідний квиток (9 грн або 6 грн пільговий) та після огляду експозиції з задоволенням поринути в мандри небесними просторами над нашим мальовничим містом за допомогою 3d-окулярів, яких є вдосталь для користування в музеї.
Наукова бібліотека та інвентарна група збереження "Книги" постійного фонду музею історії міста Хмельницького нещодавно поповнились новими надходженнями.
Національна ідентичність нині, як ніколи раніше, – на часі для кожного з нас. Це почуття нації як єдиного цілого в особі визначних традицій, культури, мови і політики.
Музей історії міста Хмельницького 22 лютого зібрав разом аудиторію таких знаних науковців, краєзнавців, геральдистів, як голова міської організації НСКУ, почесний краєзнавець України, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін ХГПА Юрій Блажевич; доктор історичних наук, професор НА ДПСУ Микола Кабачинський; доктор історичних наук, професор ХНУ Юрій Земський; Сергій Єсюнін, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник ХОКМ; Валентин Демський, кандидат психологічних наук, доцент НА ДПСУ; Віктор Адамський, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін ХГПА; Лілія Іваневич, кандидат історичних наук, докторант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; Валерій Куфльовський, видавець, редактор;Валерій Напиткін, письменник, геральдист; Дмитро Савчук, голова правління Товариства збереження «Січ» та Олександр Процун, голова Хмельницької скаутської організації «Пласт».
Крім того, на засідання круглого столу «Символи національної ідентичності» завітали педагоги НВК № 7, НВК № 4, СЗОШ № 18, СЗОШ № 21, СЗОШ № 24, НВО № 28, студенти ХГПА та інші небайдужі хмельничани. За підтримки Хмельницької міської ради та управління культури і туризму науковий колектив музею історії міста Хмельницького цей захід приурочив до 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом УНР.
