...

З Чистим Четвергом пов'язано багато народних звичаїв. Один з них - виготовлення четвергової солі, яка нібито має цілющі властивості і оберігає від пристріту.   Споконвіку жінки займалися її виготовленням і, щоб весь рік мати під рукою сильний засіб, здатний допомогти у важкій ситуації.

Так що ж таке четвергова сіль і як нею правильно користуватися, щоб позбутися бід і проблем?

Не тільки знайти відповіді на ці питання, а й спробувати власноруч виготовити такий корисний великодній оберіг для своєї родини пропонуємо у майстер-класі від музею історії міста Хмельницького.

На початку минулого століття ніхто б не здивувався, побачивши чорну сіль. Вона була на кожному столі. Колись, за часів Київської Русі, тільки з такою сіллю прийнято було їсти крашанки та й усі інші великодні страви. А ще чорна сіль вважалася не просто приправою, а чудодійним засобом, оберегом. Таку сіль готують тільки один день у році – у Чистий Четвер перед Великоднем, тому і називають її четверговою. Робили це вночі або вдосвіта.

У різних областях України четвергову сіль готували по-різному. Найпоширеніший спосіб – прожарювання солі в печі або на вугіллі, коли її перепалювали з різними добавками (пряними травами, хлібом, борошном, квасною гущею або навіть з капустяним листям). Деякі господині розпалювали полум’я на спеціальних «недільних» дровах: березових полінах, що збираються поштучно щонеділі Великого посту.

Звідси й назва «чорна сіль», оскільки в процесі температурної обробки вона дійсно чорніє. Потім її товкли, просівали. Після приготування, в неділю на Великдень, сіль несли до церкви і освячували разом з іншими продуктами, нею ж підсолювали освячені яйця, які їли за святковою трапезою. Сіль використовують за необхідністю до наступного Чистого четверга, зберігаючи за іконами.

Після обробки вогнем сіль стає чорною, збагачується мікроелементами, набуває м’якшого смаку, ніж звичайна. Чорній солі споконвіку приписували особливу чудодійну силу. З її допомогою лiкували нeдyги в людей і тварин. І в цьому є сенс: у процесі розжарювання в солі збільшується вміст таких корисних елементів, як калій, магній і кальцій, селен, мідь, йод. Крім того, в цій солі міститься вуглець, який сприяє виведенню з opганізму токсинів і шлаків. Варто зазначити, що четвергова сіль не тільки корисна, а й приємна на смак.

У давнину її просто носили з собою в торбинці для особистого захисту, клали під подушку або розчиняли у воді і пили.

Крупиці солі клали немовлятам у колиску, аби їх не могли зурочити. Дітей, які плакали і хворіли, лікували за її допомогою, додаючи сіль в їжу або кладучи маленьку крихту під язик. Четвергову сіль обов’язково ставили в центр столу, аби в будинку завжди був достаток.   Подорожуючим у далекі краї дрібку четвергової солі клали в мішечок і приколювали до одягу, аби шлях був добрим, а дорога додому – швидкою. Сіль додавали у воду для вмивання дівчата, щоб зберегти надовго красу і молодість. Під час сімейних скандалів жінки клали в ліжко мішечок з сіллю, щоб у родині настав лад. Якщо людина виїхала і давно не давала про себе знати, слід було кинути у вогонь жменю чорної солі.

Для благополуччя сіль розсипали в місцях, де зберігаються продукти. У колишні часи крупиці солі залишали в коморах із зерном. Сіль розводили в питво для худоби, якщо вона захворіла. Обереги з використанням солі вішали біля вхідних дверей, щоб ніяке зло не могло пробратися до житла. 

Отже, готуємо сіль самотужки. Для цього нам потрібно декілька шматочків черствого чорного хлібу, кам’яна сіль і трави за смаком.

Ідеальні інгредієнти — чабрець, м’ята, полин, меліса, кропива або материнка, їх можна змішати разом або використовувати тільки одну.

Під час приготування хліб розмочують водою.

Все подрібнюють і змішують з сіллю до однорідної маси.

 Після цього  всі інгредієнти запікаються в печі до почорніння.

Четвергову сіль подрібнюють і за бажанням просіюють. Готову сіль поміщають у баночки або полотняні мішечки і прибирають у затишне місце.