19 лютого 1992 р. постановою Верховної Ради України №2137-XII був затверджений один з чотирьох державних символів України – малий Державний герб у вигляді тризуба.
Тризуб як державний символ України був обраний невипадково, адже він пов’язаний з нашою тисячолітньою державною, політичною i культурною історією.
З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Різноманітні версії тризуба були поширені по всій території Європи та Азії, адже він був частиною культури багатьох народів і особливо значну роль відігравав у віруваннях арійців. Тому на деяких родових гербах їхніх нащадків і досі можна знайти відголоски триєдності. Арії пройшли чималий шлях, залишивши по собі багато згадок, в тому числі й тризуб. В Індії, наприклад, є Храм Вайшну Деві – Великої Богині Матері. Її бронзова статуя у правій руці тримає тризуб. З тризубом також зображують індійських богів Шиву та Вішну. За допомогою тризуба Шива перетворює світ у хаос, з якого згодом створює новий світ. Це символ єдності творця, охоронця і руйнівника. В національній символіці Індії також присутній елемент, який називається «тришуб» і нагадує український тризуб. Однак місцеві визнають, що символ «народився» не на їхніх землях, а був принесений саме арійцями.
Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, голуб, ворон, елемент рослинного орнаменту тощо). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом закодованого знання наших предків про Всесвіт і Божественну сутність. Наші предки ділили Всесвіт на Прав, Яв, та Нав. Прав - місце перебування Божественних сил, Яв - місце, де проживають люди, Нав - місце перебування душ предків. Вогненний Триглав Богів - Ярило, Дажбог, Перун. Повітряний Триглав Богів - Род,Сварог,Стрибог і т.п.
Одне з перших зображень тризуба на наших теренах зафіксоване на знахідках періоду Трипільської культури IV-III тис. до н. е. У прадавні часи на землях центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин. Приклади стародавніх тризубів були знайдені на Поділлі, в Ольвії (в Південній Україні), на території прадавнього Боспорського царства. Згодом його використовували царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів (до речі, найдавніша писемна згадка про тризуб датується 360-355 рр. до н.е. і належить Платону: у праці «Тімен» він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб).
В період розквіту Київської Русі, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території – від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви.
Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві.
Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 р. Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, в Корсуні 25 лютого 1918 р. тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками – символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський.
Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що тризуб є знаком князівської влади (тризуб був родовим знаком київських князів Рюриковичів) і спадкоємності української державної традиції.
З 22 січня 1919 р., після проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР, тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави Павла Скоропадського, а також Директорії.
Уперше спроба конституційно оформити тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920р. у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави.
