14 березня в Україні відзначають День Українського добровольця. Рішення про його відзначення було прийнято 17 січня 2017 року Постановою № 1822 Верховної Ради України «Про встановлення Дня українського добровольця».
З метою зміцнення патріотичного духу в суспільстві, підвищення суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань відзначення Дня Українського добровольця було винесено на державний рівень.
Цього дня українці вшановують мужність і героїзм захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Ця дата вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року просто з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на першому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати свою державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.
Варто нагадати, що навіть побіжний історичний екскурс свідчить, що феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших таких прикладів можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну.
Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС.
Варто зауважити, що тоді, в 1914 році, так само як і у 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ з усієї Австро-Угорської армії», - йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної Армії. Півтора року знадобилося стрільцям та австрійському командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю – полк УСС.
Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки. Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист вітчизни.
Але найновіший приклад – це Революція Гідності та початок воєнних дій на Сході нашої держави. В ті дні тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини, - спочатку пішли на майдани України, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на схід.
Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак. Загалом у воєнному конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.
Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист своєї Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників.
Березень 2014 року увійшов у новітню історію України завдяки фактичній анексії Криму військами РФ та початку воєнних дій у південно-східних регіонах України.
Перші роки неоголошеної війни були важкими для нашої держави. Сьогодні, споглядаючи на ті події, можна з упевненістю відзначити одну з вирішальних ролей саме добровольчих батальйонів у відстоюванні територіальної цілісності та суверенітету України.
Ми не маємо жодних повних реєстрів із даними про кількість добровольців, їхніми прізвищами та іменами, але роки антитерористичної операції показали яскраві приклади самовідданості воїнів-добровольців. Показовим є й той факт, що серед добровольців різних батальйонів були і є не тільки українці, а й наші побратими з інших країн, які впевнені, як і ми, що наш «північний сусід» - це агресор, який будь-якою ціною хоче залишити нашу країну під своїм впливом.
Ми мусимо шанувати мужність і героїзм захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Наша держава та кожен з нас має сприяти дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, посиленню суспільної уваги і турбуватись про учасників добровольчих формувань та підтримувати таку важливу ініціативу громадськості.
Ми дякуємо вам, добровольці нашого міста, за те, що ви, не замислюючись ні на хвилину, стали на захист України.
Дякуємо всім, хто воював у перші дні і воює зараз, і хочемо сказати вам «дякуємо» особисто за мирне небо, вшанувати ваших загиблих побратимів.
Українські добровольці - це символ героїзму, патріотизму та відваги.
Ми дякуємо вам за стійкість та мужність у боротьбі з агресором.
