У мистецькій залі музею історії міста Хмельницького на численні прохання
поціновувачів живопису музейники влаштували творчу зустріч з династією
хмельницьких художників – батька і сина Мілярів, завдячуючи неабиякому мистецькому
та педагогічному талантам яких у місті зростає нова плеяда обдарованих митців. 
З керівником громадської організації «Хранителі спадщини» та художньої
студії «Відродження» паном Радимиром Міляром чимало гостей портретного
вернісажу встигли поспілкуватися на презентації виставки «Образи та постаті» -
спільного арт-проєкту митців двох студій. Вочевидь, цього було недостатньо,
тому що для таких масштабних проєктів, якими опікуються настільки цікаві
особистості, як родина художників Мілярів, у коло котрих своєю чергою, немов магнітом,
притягуються непересічні люди, часу завжди обмаль і стає зрозуміло: варто
влаштовувати цикл творчих зустрічей. 
Отож, гості музею цього разу мали змогу поспілкуватися з батьком Радимира Едвардовича.
Пан Едвард Міляр, член ХОО НСХУ, академік МАФОБ, автор тисяч живописних
полотен, що птахами гармонії розлетілися зарубіжними та вітчизняними колекціями,
15 років тому створив художній гурт «Рефлекторний взаємозв’язок», аби навчати здібних
хмельничанок основам академічного художнього
мистецтва. 
Варто зауважити, що поважний вік не стає на заваді панові Едварду і нині дивувати
світ новими полотнами, над якими він працює на диво окрилено, легко, швидко,
майстерно. Бо натхненно - пояснює Едвард Рафаїлович. І цю легку руку, як-то
кажуть, намагається передати й своїм вихованкам, еволюціонуванням обдарування яких,
до слова, неабияк втішається, хоча й стверджує, що є суворим педагогом. 
Учасниці проєкту «Рефлекторний взаємозв’язок» разом зі своїм наставником плідно
працюють, час від часу представляючи до уваги хмельничан колективні виставки,
влаштовують і персональні. До слова, пан Едвард Міляр передав у фонди музею
історії міста Хмельницького кілька каталогів з виставок, що репрезентували
художню студію «Рефлекторний взаємозв’язок» минулими роками у Хмельницькій
міській раді (2019) та Хмельницькій облдержадміністрації (2020), а хранитель
фондів музею історії міста Хмельницького Вікторія Папонова вручила митцю
відзнаку управління культури і туризму Хмельницької міської ради за участь у
мистецькому проєкті «Синтез мистецтв. Образи та постаті». 
Серед вихованок Едварда Міляра - Світлана Мельничук, Наталя Тимченко, Мар’яна
Собків, Юлія Романова, Катерина Бішарєва. Пан Едвард вибудовує індивідуальне
навчання в такий спосіб, аби кожна з учениць не лише знайомилася з різними напрямками
образотворчого мистецтва, а й проймалася життєписами великих художників для
кращого розуміння їхньої творчості - приміряючи на себе особливу стилістику,
манеру письма, пластику кольорової гами, притаманні кожному з них. Адже, на
думку педагога, тільки таким чином майбутній художник може віднайти себе, свій
стиль, свою манеру. Себто знайти ту індивідуальну впізнаваність власних полотен,
яка найбільше пасуватиме до його душі.
Одна з наймолодших учениць Едварда Міляра – 14-річна хмельничанка Софійка
Яценко 
успішно працює в техніці Леонардо да Вінчі, захоплюється зображенням
пластичної анатомії – саме тією технікою, яка вважається складною і кропіткою,
тому не кожному дається. 
А от пройти цим шляхом пан Едвард рекомендує кожній
своїй вихованці. Тож не дивно, що інколи навчання здається пеклом – і тоді
розумієш, що то не твій стиль, шукати себе варто в іншому джерелі художнього
натхнення – в інакшій художній манері.
Як чи не як, а все у всесвіті гармонійно перетікає одне в одне, рефлексуючи
взаємозв’язується, і саме цей феномен буття надихає художника і філософа Едварда
Міляра найбільше. Отож, і назву для художньої студії довго шукати не довелося: «Рефлекторний
взаємозв’язок». Адже, на думку пана Міляра-старшого, будь що у всесвіті має
вплив на все інше, немає нічого відокремленого, все змінюється, міксуючись, мов
кольори на палітрі, всотуючись в усе навколо, водночас вбираючи в себе все, що довкола,
і перетікаючи в інше - в нескінченному русі буття.
Теплі спогади про найважливішу людину в житті щемливими щирими словами
обійняли затишок зустрічі, випромінюючи невимовну вдячність і любов Едварда
Рафаїловича до його матері, від якої, впевнений він, і успадкував розуміння краси
та чуття витонченості, без чого художнику було б у світі сутужно. Особливе,
піднесено-шанобливе ставлення митця до бабусі, матінки, доньки ллється теплим
світлом від родинних портретів сім’ї Мілярів-Войцеховських, які можна побачити
на виставці портретного живопису в музеї.
Вочевидь, приємним сюрпризом для пана
Едварда стало зворушливе виконання а капела авторської пісні «Вічне материнське
чекання» пані Тетяною Міцель – викладачкою народного співу ХШМ «Райдуга». 
Цікаві деталі зі спогадів про дитинство Радимира, пов’язані з його художнім
обдаруванням, наштовхнули Міляра-батька на ідею створення в майбутньому експозиції
творчих робіт Міляра-сина різних років його життя, включно з дитячим періодом.
Гості музею того дня були у захваті від усього почутого, адже артистичність,
харизматичність та висока мистецтвознавча обізнаність на додачу до неабиякого художнього
хисту також є династичними родзинками творчої родини Мілярів. І хотілося їх
слухати і не переслухати! Тому офіційна зустріч з митцями непомітно перетекла у
русло неформального спілкування, адже творчі люди незмінно й повсякчас –
магніт! А портретна виставка «Образи та постаті» в музеї історії міста
Хмельницького триває! Тож – побачимося! |
