24 березня, напередодні 66-ї річниці Дня визволення Проскурова від німецько-фашистських загарбників відбулася урочиста зустріч учнів НВК № 10 з членом Проскурівського підпілля Юхимом Кириловичем Нетягою.
Юхим Кирилович поділився з усіма присутніми спогадами про той незабутній час, коли визволителі фактично вирвали Проскурів з гітлерівських тисків. З цікавістю діти слухали розповідь підпільника, і перед їхніми очима поставали картини жахіть Великої Вітчизняної, деталі визвольної тактики радянських військ, з яких і склалося воєдино полотно Проскурівсько-Чернівецької операції . Не один епізод бойових дій вкарбувався в пам'ять визволителя. А він, поринувши в спогади, вдивлявся в очі юного покоління, ніби відшукуючи серед сучасних 9-класників віддзеркалення поглядів своїх однолітків на той час. Адже Юхимові Кириловичу тоді було лише 13…
На жаль, не всім судилося дожити до Перемоги… Завдячуючи активному використанню в діяльності Проскурівського підпілля підлітків і дітей, змогли стати можливими такі підпільні акції, з якими би впоралися лише неповнолітні. На кого ж, як не на малолітніх зв’язківців, падала найменша підозра окупантів про антифашистську діяльність юних підпільників?.. Хто ж краще за них швидко і непримітно міг донести найважливішу інформацію адресатові?.. Хто ж іще без втрат і найменшої підозри був здатний доставити за призначенням особливо важливий пакет або розкидати вулицями окупованого міста антифашистські прокламації?.. І все це фактично під носом у фриців!..
Зв'язок поколінь лунав того дня у залі музею. І він не був одностороннім. Шестикласниці НВК № 10 виконали пісню військової тематики і прочитали вірш Марії Пригари «Стоїть верба над кручею». Власні музичні твори з циклу «Пам'ять» виконав хмельницький бард Володимир Пасічник (гітара, вокал). З привітальною промовою виступила спеціаліст управління культури і туризму Хмельницької міської ради Ганна Юріївна Сочнєва.
Про окупацію міста і діяльність Проскурівського підпілля розповіла завідувач музеєм Проскурівського підпілля Олександра Всеволодівна Хрящевська. Важливо зазначити, що вона не тільки берегиня пам’яті про підпільників і визволителів Проскурова, а й сама є втіленням однієї зі сторінок історії міста. Адже батьки і найближчі родичі Олександри Всеволодівни були активними підпільниками, про що свідчить не один експонат музею.
Олександра Всеволодівна підкреслила, що наш святий обов’язок – знати і берегти історію тих затяжних боїв, котрі велись на підступах до Проскурова 25 березня 1944 року. Адже пам'ять живих – це продовження життя тих, хто переступив поріг Вічності. Вогонь пам’яті вищий від усіх обелісків. Бо то вогонь Серця. Вікторія ПАПОНОВА Фото Ганни СОЧНЄВОЇ
