14 червня 2026 року виповнюється 135 років від дня народження Євгена КОНОВАЛЬЦЯ — полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців, члена Стрілецької Ради, команданта Української Військової Організації , голови Проводу українських націоналістів (1927), першого голови ОУН (з 1929), одного з ідеологів українського націоналізму.
«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути ТВОРЦЯМИ, або ЖЕРТВАМИ історії» у цих словах Провідника Євгена Коновалеця маємо керівництво до дії для усіх наступних поколінь. «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців» - пророчі слова полковника й нині підтверджені мужнім чином та стійкістю мільйонів українців на полі теперішньої кривавої війни з рашистським агресором. Народився Євген Конновалець в селі Зашків поблизу Львова 14 червня 1891 року в учительській родині. Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. З 1912 року – секретар львівської філії «Просвіти». Від 1913-го, як один з лідерів українського студентського руху, обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. З початком Першої світової війни Коновальця мобілізували офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону.
Повернувся за два роки. Став одним з організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував київським формуванням Січових Стрільців у війнах з більшовиками та денікінцями. Наприкінці 1918-го відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором. Після поразки Української революції 1917-1921 років не втратив віру в справу, якій присвятив усе своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх старшин Армії УНР та УГА сформував підпільну Українську Військову Організацію. 1929-го став першим головою ОУН, яка мала на меті відродження державної незалежності України. Йому вдалося об’єднати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь.
Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії. Загинув 23 травня 1938-го в Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова. Наш обласний центр, Подільська земля пам`ятає військову звитягу й просвітницьку місію корпусу Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем в часи Української революції 1917-1921 років. Зокрема, чимало героїв саме з Січового стрілецтва віддали своє життя звільняючи та обороняючи у той період Проскурів та Проскурівщину від більшовицьких орд. Газета Пресової квартири військового формування Січових стрільців «Стрілецька думка», деякі числа котрої вийшли друком в Проскурові влітку 1919 року, ще й досі є для дослідників джерелом цінної інформації про Українські Визвольні змагання ХХ століття. Недаремно одну із вулиць міста Хмельницького названо іменем полковника Євгена Коновальця.
Євген Коновалець був не лише видатним військовим діячем, а й людиною, яка зуміла об’єднати українців навколо ідеї незалежної держави. Завдяки своєму організаторському таланту, наполегливості та силі духу він заклав основу визвольного руху, що став важливою сторінкою українського державотворення. Нині постать Євгена Коновальця залишається символом незламності та відданості Україні, а наш обов’язок берегти пам’ять про нього і передавати її наступним поколінням. | 
