...

Ця пам`ятна дата офіційно затверджена указом Президента України № 872/2014 від 13 листопада 2014 року «з метою збереження й донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».

Напередодні урочого дня директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш провела годину пам`яті «Революція Гідності. Ціна свободи» для студентів-першокурсників відділення фармації I ф А під керівництвом викладача історії Людмили Когут.

Пані Галина Барабаш – депутат Хмельницької обласної ради, одна із співзасновників хмельницької організації НРУ, активна учасниця Народного Руху України та громадсько-політичних процесів в Україні кінця 1980-х початку 1990-х років, спрямованих на здобуття Україною державної незалежності, має статус борця за Незалежність України у ХХ столітті і державні нагороди. Їздила в Київ підтримати учасників Революції на граніті, учасниця Помаранчевій революції. Також пані Галина – безпосередня учасниця Революції Гідності впродовж усіх трьох місяців перебігу тих важливих в новітній історії України подій. Активістка хмельницького і київського Євромайданів.

Годину пам`яті учасники розпочали з подяки українським воїнам, котрі стійко боронять Україну від рашистської навали. Хвилиною мовчання пом`янули загиблих лицарів, котрі полягли за незалежність рідної землі на фронтах рашистсько-української землі.

Галина Барабаш розповіла студентам про причини, перебіг та наслідки Революції на граніті (жовтень 1990 року), Помаранчевої революції (розпочалася 22 листопада 2004 року). Найглибше торкнулася передумов, усіх найважливіших подій та результатів Революції гідності, що розпочалася 21 листопада 2013 року з масових молодіжних протестів проти політики режиму тодішнього президента України Віктора Януковича, котрий загальмував підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Йшлося про подальше майбутнє, цивілізаційний вибір України. І тому сотні, а після кривавого розгону беркутівцями студентів на київському Євромайдані в ніч на 30 грудня 2013 року, й мільйони українців повстали проти бандитської проросійської керівної верхівки на чолі з кримінальником Януковичем, котра не лише утискала український бізнес, посилювала грабіжницьку кланово-олігархічну систему в Україні, де всі ресурси розподілялися серед президента та його поплічників, а запродала на розтерзання, розмивання та придушення рашистському путінському режиму українську національну ідентичність, мову, культуру, духовні цінності. І не лише духовні. Бо рашистський бізнес також прихвачував в Україні землю, ресурси. До всього Янукович і його соратники затягли Україну в боргову яму у понад сорок мільярдів, розтративши при цьому із резервного золотовалютного фонду держави понад 20 мільярдів умовних одиниць. Звісно, злочинні дії таких горе-керманичів обурили українське суспільство, доведений до краю невдоволення народ масово повстав. Йшлося уже не про окремі прорахунки злочинців при владі, а про потоптану честь і гідність народу, держави, у якій, згідно з Конституцією України, головним джерелом влади є український народ.

Як учасниця Майдану пані Галина засвідчила перед молодими українцями: вона особисто і її побратими стояли на майданах Хмельницького і Києва не за гроші. Бо на протести люди йшли за покликом сумління, стояли у дощ і мороз, цілодобово, під страхом бути викраденими, закатованими тітушками, застреленими снайперами, отримати травми під час силових розгонів майданівців, у кривавих протистояннях з силовиками. Українці різних матеріальних статків, різного віку, професій від Луганська до Львова, від Чернігова до Одеси піднялися, щоб мирним шляхом добитися змін задля кращого майбутнього для себе і своїх дітей. Але влада олігархату довела протистояння до кривавих смертей, потураючи розправі з мирними, своїми ж громадянами. На жаль, під час Революції гідності від снайперських куль загинули побратими пані Галини, добрі знайомі, однопартійці з ВО «Свобода», родом з різних населених пунктів Хмельниччини, з якими було пройдено непростий багатолітній шлях у розбудові незалежної демократичної України, котра б гарантувала кожному громадянину соціальну захищеність, заможне життя, захист традиційних духовних цінностей, розквіт української мови, культури. Загалом під час Революції гідності загинуло 107 учасників – Героїв Небесної сотні. Учасники години пам`яті пригадали разом зі спікеркою ключові дати Революції Гідності, буремні дні напруженого протистояння на Майданах у січні –лютому 2014 року та імена загиблих протестувальників. Їхній громадянський подвиг пом`янули присутні.

Велике число учасників Революції гідності одразу з Майдану вирушило на фронт рашистсько-української війни. Адже російська федерація використала суперечності всередині України, щоб уже 20 лютого 2014 року захопити Крим, а далі навесні 2014-го роз`язати війну на сході України. Серед 20 хмельничан - загиблих на війні з російською федерацією учасників Майдану - наймолодші наші герої 17-річний Назар Якубовський, який загинув 5 вересня 2014 року та Дмитро Крамар, 1999 року народження, котрий загинув 6 травня 2023 року.

Учасники зустрічі обговорили разом з пані Галиною Барабаш наслідки та уроки Революції Гідності, значення цих поворотних подій для подальшого поступу України.

Також студенти мали чудову нагоду оглянути музейну експозицію, в тому числі, розділи, присвячені українським Революції на граніті, Помаранчевій революції та Революції гідності. Привернула увагу гостей заходу й зала середньовічної реконструкції, присвячена пам`яті хмельничанина, героя рашистсько-української війни Миколи Тараса. Адже це саме він створив цю експозицію, передавши музею для інтерактивного використання свою особисту колекцію реплік середньовічних обладунків та зброї.

А спільне фото нагадає нашим гостям, що в музеї історії міста Хмельницького на наших відвідувачів завжди чекають цікаві насичені заходи, пізнавальна експозиція, захоплюючий інтерактив.