...

 

18 грудня 2025 року в музеї історії міста Хмельницького відбулася презентація роману у двох частинах «Політ Полив'яного Глечика» відомої подільської письменниці, журналістки, педагогині, краєзнавиці Ніни Качеровської.

Пані Ніна – авторка 23 книг: художніх та публіцистичних видань, посібників, народознавчих студій. Минулими роками в музеї історії міста Хмельницького дослідниця презентувала книгу про даній український промисел – чумацтво та спецпроєкт до ювілею Григорія Сковороди «300 років – 30 кроків». Є у нашої доброї коліжанки студії про дивовижні металеві скульптури Миколи Мазура, цінний збірник про подільську весільну обрядовість, книга про бондарське ремесло…

Для нового історико-краєзнавчого дослідження про одне з найдавніших ремесел людства - гончарство авторка обрала художньо-поетичну форму роману, що дало змогу охопити і творчо осмислити величезний обшир інформації як у хронологічно-часовому, подієвому, так і в фактологічному сенсі. Письменниці вдалося у цікавій, популярній формі познайомити читача не лише з витоками і розвитком гончарства на території України й Поділля, зібрати величезний обсяг матеріалів на цю тему, описати розвиток відомих гончарських осередків, їхніх звичаїв, досягнень, спадку, а й узагальнити інформацію про досягнення та самобутність творчості сучасних українських майстрів - керамістів та художників, котрі продовжують традиції славних попередників.

У краєзнавчому святі взяли участь студенти кафедри туризму та готельно-ресторанної справи ХНУ під керівництвом завідувача кафедри, доктора економічних наук Ігоря Журби та студенти кафедри рисунку та проєктної графіки ХНУ під керівництвом старшого викладача Антоніни Шерстинюк.

Зустріч розпочали з хвилини мовчання у пам`ять загиблих в результаті збройної російської агресії цивільних і захисників України.

Вітаючи письменницю і гостей свята, директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш наголосила на важливості збереження та популяризації національного культурного спадку, зокрема, й гончарського мистецтва, яке на нашій Подільській землі має древні витоки та самобутні ознаки в кожному з творчих осередків. Отож за гідний внесок у скарбницю дослідження гончарства, просвітницьку працю невтомну дослідницю Ніну Никифорівну Качеровську відзначено подякою управління культури і туризму Хмельницької міської ради. Натомість пані Ніна подарувала музею історії міста Хмельницького свою книгу – ошатно оздоблений двотомник: «Політ полив`яного глечика» та «Політ полив`яного Глечика-2, або Глечик – «трьохсотий».

Розповідь письменниці про творчий задум, підбір матеріалу та його художнє втілення яскраво унаочнила міні-експозиція керамічних виробів з фондів музею історії міста Хмельницького. Її окрасою є столітні миски та полумиски гончарів подільських Смотрича та Миньковець, макітри та глечики, гладущики умільців Зінькова, Меджибожа, дитячі народні іграшки - свищики сучасних хмельницьких майстрів кераміки - родини Нікітюків. А також - фабричні вироби ХХ століття відомих українських виробників - Будянського фаянсового та Львівського керамічного заводів.

Саме у розпал нинішньої кривавої війни, коли рашистський агресор вбиває цивільних українців, нищить наші бібліотеки, музеї, культурні пам`ятки, стирає національну пам`ять своїм загарбницьким чоботом, знову взялася Ніна Качеровська за свою письменницьку працю, присвятивши її на цей раз гончарському ремеслу. Та насправді ця дивовижна книга писалася їй впродовж усього життя, ще з дитинства: яскравими карбами в пам`яті – з дитячих вражень, зустрічей з цікавими людьми, несподіваних, милих серцю і розуму відкриттів, котрі природно – як то завше буває у творчо обдарованої людини - впліталися у вервицю життєвого шляху дівчинки Ніни зі славної подільської родини з прибузького села Пирогівці. Всі предки у її чумацько-хліборобському роду були працьовитими, талановитими, умілими господарями, майстрами, свято плекали й передавали з роду в рід українські народні традиції. Оцю повагу до свого роду, традицій, людей праці, приклади людської гідності та стійкості чутлива дитяча душа всотала з народження й берегла та примножувала впродовж усього життя. Спраглість до знань, небайдужість та прагнення ділитися душевним світлом привели Ніну Никифорівну після закінчення філологічного факультету Дрогобицького педінституту на вчительську стезю, згодом трудилася на журналістській ниві, викладала в Хмельницькому політехнічному коледжі. У життєвих коловоротах, у вирі професійних та побутових проблем творче натхнення ніколи не зраджувало пані Ніні: їй писалося, творилося, шукалося… А в найважчі хвилини черпала душевну снагу у тих чистих дитячих спогадах, де батьківська хата на краю вулиці, з вишитими рушниками, чисто побіленими стінами, привітними вікнами з вазонками… Де чекав на неї вірний друг, повірений дитячих таємниць – полив`яний глечик, придбаний дівчинкою у мандрівної бабусі, котра продавала по селах продукцію меджибізьких гончарів. Незмінний супутник на школярському столі, чарівна скарбничка, куди писалися й складалися дитячі плани: що прочитати, яку інформацію знайти, які місця відвідати, з якими людьми познайомитися…

І ось нині головний герой її роману, полив`яний глечик, після того як батьківську хату – родинне гніздечко пошкодило уламками в результаті рашистських обстрілів, чарівним способом набуває здатності мандрувати в часі й просторі й виконує мрії своєї подруги. Відвідує відомих українських гончарів та гончарські осередки, дізнається про розвиток гончарства на подільських землях починаючи з трипільських часів, осягає таємниці символіки та кольорів народного розпису, збирає прислів`я, гончарські байки та історії, знайомиться з незламним васильківським півником з Бородянки, котрий дивом уцілів після ворожих обстрілів та став символом незамності українського народу, з диво-птахою з розписів народної майстрині зі Слобожанщини Олесі Вакуленко… Серед героїв лірично-пізнавальної оповіді Ніни Качеровської - українські майстри-гончарі: харків'янин В'ячеслав Рисцов, знаменита династія гуцульських майстрів з Косівщині - родини Якібчуків-Троць, відомі династії керамістів з колиски українського гончарства - Опішні, що на Полтавщині… Відвідує наш герой творчі резиденції гончара-волонтера Сергія Горбаня з Дніпра, котрий збудував найбільшу в Європі гончарну піч, нашого земляка зі Старокостянтинова, воїна, поета, гончара Миколу Величка, котрий навіть на фронті виготовляв для бойових побратимів іменні керамічні горнятка, а нині планує на базі своєї майстерні створити реабілітаційний центр для учасників російсько-української війни. Також пан Микола відроджує давні традиції подільських гончарів, зокрема, майстрів зі Смотрича, на його горнятках красуються-пишаються знамениті розписи: смотрицькі зозульки, квіти, ягідки, листочки... Традиція живе!

Щоб додати інтерактиву у свою розповідь про творення книги, Ніна Никифорівна підготувала для студентів вікторину на знання українських народних прислів`їв і, зокрема, саме про гончарство, у якій вони із задоволенням взяли участь.

А прикрасили свято, додали настрою учениця Хмельницької школи мистецтв Ірина Шамрай, клас викладача Юлії Романишиної, та концертмейстер Ігор Похудощук, котрі подарували учасникам зустрічі українські народні пісні "За що мене мати била" та "Жила собі вдова".

Родзинкою книги пані Ніни є художнє оформлення репродукціями робіт сучасних майстрів пензля, котрі надихаються мотивами традиційного народного розпису та українського іконопису та малярства: Олесі Вакуленко, Ольги Ковтун, Поліни Мялковської, Надії Внукової-Полуян, Тетяни Куліш...Та світлинами чудернацьких керамічних диво-звірів Ольги Бердник, витончено-осяйних янголів Олени Козак...

Перегорнувши сторінки цієї щемної, відвертої розповіді-сповіді, де головний герой – полив`яний глечик - і є уособленням щирої, багатої на добро, душі самої авторки, а його пізнавально-просвітницька місія - втіленням її найсокровенніших мрій, сподівань та прагнень, усвідомлюєш: народознавча книга Ніни Качеровської - не лише про історію гончарства, народні промисли, натхненну працю трудівників-чарівників, котрі творять дивовижні вироби з випаленої глини людям на добро. Цей роман-заповіт, роман-енциклопедія, роман-щоденник - про родинні цінності, спадкоємність поколінь, про безумовну і вірну любов: до свого роду, народу, Батьківщини, до світу і людей.