...

 У засіданні круглого столу взяли участь відомі хмельницькі науковці, викладачі вищих навчальних закладів міста, представники громадських організацій та засобів масової інформації,  вчителі загальноосвітніх закладів, молодь.

Розпочали  наукову дискусію з приємної події. У січневі дні святкує 55-літній ювілей знаний подільський науковець, доктор історичних наук, професор Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького Микола Ілліч Кабачинський. Директор музею Галина Барабаш привітала шановного ювіляра з високоліттям, подякувала за плідну співпрацю з музеєм, установами культури та освіти краю,  внесок у розвиток історичної науки та краєзнавства.

Учасники наукового зібрання розглянули коло актуальних питань, важливих для  розуміння сучасниками ролі та значення постаті Степана Бандери та його однодумців і послідовників у становленні Української державності.

Директор музею Галина Барабаш наголосила: наше завдання – доводити до  загалу розуміння того, якою ціною здобувалася Українська незалежність і хто були всі ті  борці, починаючи від часів Української революції 1917-1921 років,  від учасників ОУН, УПА, на чиїй самопожертві  постала вільна Україна.

 У своїй науковій доповіді «Степан Бандера і ОУН» видавець, редактор Валерій Куфльовський  зосередив увагу на цікавих фактах  з біографії Степана Бандери, акцентував на  моментах формування особистісних якостей борця, який став для українського народу символом революційної безкомпромісності та жертовності у боротьбі за державність.

 Кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії  Віктор Адамський  торкнувся тематики розгляду особистості Степана Бандери поміж історичним та символічним дискурсами. Наголосив: постать Степана Бандери, діяльність ОУН потребує ґрунтовного вивчення  вітчизняними істориками.

Віктор Адамський  зазначив, що ювіляр Микола Ілліч Кабачинський  - не лише професійний історик, а й чимало зробив для Поділля в царині краєзнавчих досліджень, та вручив Миколі Іллічу почесну грамоту Хмельницької міської та обласної організацій Національної спілки краєзнавців України  за багаторічну плідну діяльність на ниві краєзнавства та з нагоди 55-річного ювілею.

 Василь Горбатюк, директор обласного літературного музею, розкрив тему діяльності в Проскурові націоналістичного підпілля в часи Другої світової війни, яку він дослідив на матеріалах обласних архівів. Це підпілля організували учасники похідних груп ОУН саме мельниківського крила, котрі  велику увагу приділяли розвитку просвітництва, української культури, газет, театрів.

А окружний провід організації розташовувався в редакції газети «Український голос», головним редактором якої був бургомістр Ліщинський, а творчим процесом  керував подолянин Юхим Кошельник. Творці цієї газети, учасники націоналістичного підпілля зазнали переслідувань від фашистської влади, чимало їх загинуло в застінках гестапо. Про життєвий подвиг цих людей мусить знати молоде покоління подолян.

Олександр Климчук, науковий працівник відділу охорони пам`яток історії та культури у Хмельницькій області, координатор Хмельницької обласної організації Всеукраїнського об`єднання «Тризуб» імені Степана Бандери, розповів про розбудову націоналістичного руху в області.

Чимало нинішніх відомих громадських, політичних діячів в Україні та в області, зокрема, і в місті Хмельницькому, пройшли вишкіл в «Тризубі». Учасники «Тризуба» брали активну участь у Революції Гідності, увійшли до складу Добровольчого Українського Корпусу та інших військових формувань, які й досі боронять Українську державність на Сході України, тому що завжди вважали і вважають себе спадкоємцями ідей  Степана Бандери.

 Про співпрацю ОУН-УПА та скаутської організації «Пласт» розповіли голова Хмельницького осередку НСОУ «Пласт» Олександр Процун та його побратим Андрій Колесник. Пластуни, ретельно підготовані фізично, морально, ідеологічно, в тому числі, і Степан Бандера, Роман Шухевич, Василь Кук, завжди ставали основою національних збройних сил  і в боротьбі за Карпатську Україну, і в боротьбі УПА…

 Дмитро Савчук, голова Товариства збереження історії України МГО «Січ»  навів чимало вражаючих фактів того, як активна, безкомпромісна у боротьбі українська молодь впливала на діяльність патріотичних організацій, які виборювали  незалежність. Молоді люди, вишколені  в організаціях «Пласт», «Луг», «Січ», «Сокіл» завжди ставали кістяком націоналістичних формувань, брали на себе відповідальність, жертвували життям в ім`я українських ідеалів.

  Кандидат психологічних наук, доцент, начальник кафедри психології та морально-психологічного забезпечення Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Валентин Демський у доповіді «вірність професії – життєве кредо професора Миколи Кабачинського: до 55-літнього ювілею науковця» познайомив товариство з професійними досягненнями Миколи Ілліча. М. І. Кабачинський є автором наукових праць, підручників з історії Державної прикордонної служби України, а також досліджень, присвячених визначним українським військовим діячам, історичним подіям, відомим землякам-подолянам.

 Віктор Кліщ, один із активістів організації РУХу на Хмельниччині, розповів про активну  багаторічну громадську, патріотичну діяльність Миколи Кабачинського. Микола Ілліч ще на зорі боротьби за становлення Української державності був активним учасником патріотичних громадських акцій, активно розповсюджував патріотичні видання.

З початком російсько-української війни Микола Кабачинський, активіст громадської організації  « Громадянська оборона Хмельниччини» , долучається до волонтерської допомоги регулярним та добровольчим військовим формуванням. На цьому полі було зроблено чимало доброго: придбано засоби захисту та військові прилади для воїнів на передову, броньований автомобіль, організовано постійну гуманітарну допомогу  на фронт.