...

Студентський страйк восени 2013 року, що розпочався як неполітична акція, як протест найбільш прогресивної частини суспільства проти старої системи, перетворився на одну з найбільш величних і трагічних подій української історії. Майдан став тим полум’ям, у якому відродився український народ, де кувалася воля народу до перемоги свободи і вільнодумства.

Боротьба українських громадян за свої права, яка отримала назву "Євромайдан", а згодом Революція гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України та логічним продовженням відстоювання прав людини та громадянина. Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції гідності. Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Серед них – представники різних професій, віку та статей, які приїхали з різних куточків України й навіть з-за кордону. Наймолодшому із загиблих, Назарієві Войтовичу, було лише 17 років, а найстаршому учаснику Революції гідності Іванові Наконечному – 82 роки

У боротьбі за права людини та громадянина, демократію і свободу українці заплатили високу ціну – 107 загиблих Героїв. 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України силовики, керуючись наказами тодішньої проросійської влади, вбили 48 учасників Революції гідності. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення "Небесна Сотня". Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.

Минуло вже 11 років від того, як у Києві відбулися події, які навіки закарбувалися в трагічній, але героїчній історії нашої країни. Ми пам’ятаємо ті лютневі дні 2014 року, коли гинула Небесна Сотня. У час, коли всі так звикли до вдаваної стабільності та боялися її втратити, учасники Революції Гідності повстали проти цинічної системи брехні та фальші. На таке здатні тільки справжні герої. На шляху боротьби за демократичні цінності та європейські прагнення їх не зупинили ні кулі снайперів, ні гранати, ні людська жорстокість. За таку бажану свободу нам довелося заплатити кров’ю кращих синів України. Повалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи. Серед інших важливих результатів Революції Гідності – початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти.

Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти.