У 50-60-ті роки наш обласний центр активно забудовувався житловими будинками, підприємствами та іншими об’єктами інфраструктури. До міста приєднувалися приміські села, будувалися ряд заводів всесоюзного значення. Відповідно кількість населення у місті зростала та постала необхідність надійного транспортного сполучення з новими мікрорайонами, пасажиропотоки яких уже не міг забезпечити автобусний парк. Постало питання запровадження нового виду транспорту – тролейбусного.
У травні 1960 року було прийнято рішення Хмельницького облвиконкому про організацію тролейбусного руху у місті. В 1962 році харківський інститут «Дніпрокомунбуд» розробив проєкт будівництва першої черги тролейбусного руху- лінію завдовжки 10 км. Маршрут мав пролягати від залізничного вокзалу вулицями 25 Жовтня (нині – Проскурівською), Фрунзе (Кам’янецькою) до вулиці Купріна. Розворот мав здійснюватися біля Ружичнянського універмагу. Там же мали розбудувати депо та тягову підстанцію. Лінію мали відкривати у 1963 році, але через організаційні проблеми проєкт відклади на невизначний час.
І тільки у 1966 році відновилася активна підготовка до організації тролейбусного руху. Для будівництва депо міськвиконком рішенням від 25.06.1966р. виділив земельну ділянку площею 4,27 га по вул. Тернопільській 15-Б. Облкомунгосп замовив виготовлення проєктної документації на будівництво тролейбусного депо, контактної лінії, кабельної мережі, тягової підстанції.
Будівництво підприємства розпочалося у 1968 році. Всі роботи виконувалися швидкими темпами за допомогою комунальних і промислових підприємств міста за участі майбутніх працівників Хмельницького тролейбусного управління, яке було офіційно організовано наказом Міністерства комунального господарства № 440 від 25.09.1970р та рішенням Хмельницького облвиконкому №420 від 12.10.1970р. Першим керівником управління був призначений Чернишин Петро Пилипович, який очолював колектив до 1973р. Йому випала честь взяти на себе весь тягар організації підприємства та створення його початкової матеріально-технічної бази. Але ентузіазм працівників і допомога фахівців надали змогу побудувати депо та змонтувати контактну мережу по вул. Тернопільській, Кам’янецькій та Проскурівській довжиною 15 км до залізничного вокзалу. Масштабне будівництво очолював начальник БУ Цивільбуду Степан Миколайович Боценюк. Досить гостро постала проблема кадрів – забезпечення підприємства водіями нового для Хмельницького транспорта. Тому з 10 травня 1970 року за направленням Хмельницького комунгоспу на курсах при Київському трамвайно-тролейбусному управлінні було підготовлено першу групу водіїв.
Вирішувалося і питання створення рухомого складу. З цією метою у Києві було придбано 14 тролейбусів «Київ-6».
«Київ-6»— одна з найвдаліших моделей що випускалася Київським заводом електротранспорту та першим серійним трьохдверным тролейбусом в СРСР. Тролейбус був оснащений мостами МАЗ-500, автоматичною реостатно-контакторною системою управління та пневмопідсилювачем руля, який значно полегшував роботу водія. Також у транспорті був просторий трьохдверный салон, в який вели три широкі чотирьохстворчаті двері ширмового типу з пневмоприводом. Сидячих місць було багато— 41 штука. Окремі сидіння мали синтетичну обшивку встановлювалися попарно, прохід між рядами був широкий, а задній ряд являв собою 5 сидінь окремого типу. Незручним у цій моделі була відсутність горизонтальних поручнів – у салоні були тільки вертикальні . Хоча «Київ-6» був доволі вдалою моделлю з потужним двигуном, машини почали списувати вже в кінці 1970-х при наявності другого, більш надійного рухомого складу.
«24 грудня о 16.15 голова виконкому міської ради К. Карлов перерізав червону стрічку. І перший тролейбус під оплески учасників мітингу виїхав з воріт депо. Слідом за ним, з інтервалом руху 5-7 хвилин, вирушають ще 11 машин…», - так повідомляло обласне радіо про початок тролейбусного руху в Хмельницькому.
Цікаво, що тролейбус під №1 на вулиці міста вивели жінки – Марія Коваль та Світлана Михальова. Регулярний рух містом почали 12 тролейбусів марки «Київ-6». Три дні тролейбус возив всіх безкоштовно а з 27 грудня 1970 року за проїзд стали брати 5 копійок. Перший квиток символічно купив завідувач міським відділом комунального господарства Степан Іванович Трофанчук.
За 55 років неодноразово змінювався рухомий склад та маршрути, але попре всі негаразди невтомно працює він – хмельницький тролейбус, який є неодмінним атрибутом нашого міського пейзажу
