В МУЗЕЇ ІСТОРІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ СПІЛЬНОГО ПРОЄКТУ ДОСЛІДНИКІВ ІСТОРІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ВОЛОДИМИРА ЗАХАР`ЄВА (ІЗ ВАТРАЛІВ) ТА ЛЕОНІДА ЗАПАДЕНКА «РІДНИЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, BONJORNO!»
У кожного з учасників цього проєкту – солідний багаж напрацювань, присвячених минулому і сучасному нашого рідного міста.
Володимир Анатолійович Захар`єв (із Ватралів) – лауреат міської краєзнавчої премії імені М. Орловського, Всеукраїнської премії «За збереження історичної пам`яті» імені Леся Танюка, обласних краєзнавчих премій НСКУ імені Іона Винокура та імені Івана Стасюка, нагороджений медаллю Св. Юрія Переможця Православної Церкви України, археолог, кастеолог, історик, краєзнавець, поет, редактор.
Завдяки панові Володимиру експозиція музею історії міста поповнилася багатою колекцією археологічних знахідок, котрі поглиблюють наші уявлення про життя та побут мешканців Проскурова у ХVIII-XIX століттях. Крім того, дослідник видав низку книг з історії Хмельницького, котрі суттєво розширили краєзнавчі обрії Плоскиріани-Проскуріани. Серед них – «Плоскирів urbs munita або Історія укріплень Плоскирова та іхніх досліджень», «Плоскирів XVIII століття (за слідами у котловані на вул. Кам`янецькій, 11/1) та особливо цікавого проєкта «Дух їхнього часу» - серії своєрідних книг-хрестоматій зі спогадів та мемуарів очевидців про нашу перлину над Богом-рікою, започаткована і видана у співпраці з краєзнавцем Віталієм Свінцом. Нині вже побачили світ дві книги з цієї серії, котрі успішно розійшлися по бібліотеках міста та приватних книгозбірнях і користуються незмінним попитом у тих, хто цікавиться краєзнавством.
Леонід Петрович Западенко – знаний у місті фотохудожник, краєзнавець, невтомний дослідник архівів, блогер, який веде у соцмережах і на сайтах кілька краєзнавчих сторінок, щоразу дивуючи і радуючи своїх шанувальників новинками і родзинками з минувшини рідного міста.
Завдяки Леонідові Петровичу музейна колекція поповнилася низкою фотоальбомів, де зібрано найбільш повну підбірку світлин, присвячених Хмельницькому, а також книгами, документами та цінною історичною інформацією, яку ще належить ввести в науковий обіг.
Днями дослідники презентували в музеї спільний проєкт під імпозантною назвою: «РІДНИЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, BONJORNO!», котрий обіцяє реалізацію нових творчих завдань, спрямованих на вивчення та популяризацію історії міста. Таким чином, було анонсовано символічне об`єднання проєктів «Дух їхнього часу» та «Легенди старого Проскурова», котрим новостворений тандем задекларував новий виток успішної співпраці.
Презентація стала справжнім краєзнавчим святом історії, поезії, пісні, світлини, книги, подарувавши гостям море естетичного задоволення і нових вражень.
Пан Леонід Западенко презентував чудові музичні відеоролики зі світлинами, які відкривають улюблені куточки нашого затишного красивого міста, прочитав ліричні поезії, запросив глядачів у віртуальну мандрівку штетлом – єврейським містечком Проскуровом.
Пан Володимир Захар`єв (з Ватралів) познайомив гостей з історією проєкту «Дух їхнього часу», який реалізувався завдяки плідній співпраці з дослідником, краєзнавцем паном Віталієм Свінцом.
Прозвучали ліричні авторські поезії у виконанні Володимира Анатолійовича.
Завдяки об`єднанню самодостатніх творчих проєктів, кажуть їхні автори, відкриваються нові можливості для популяризації краєзнавчих досліджень, вже нині ведеться копітка робота над тим, щоб представити вдячним шанувальникам нове-цікаве з історії міста та краю.
Тож музей історії міста Хмельницького дякує їм, своїм шановним, добрим друзям, волонтерам і натхненникам за невтомність, працьовитість, неоціненний внесок у дослідження історії рідного міста і бажає мирного неба, завзяття, наснаги, нових творчих успіхів та задоволення від вдало втілених задумів.
І, насамкінець, - душевні, філософські поетичні рядки від поета Володимира Захар`єва, присвячені місту, часу, і сучасникам:
З часом і нинішній день
Відійде у «колись»,
А проектанти на практиці втілять
Свою заповітну мрію.
Наші міста розростаються
Вшир і увись.
Кращають і багатіють.
Сталь надміцна і тоноване скло,
Прогресу надійна умова,
Хрущовки знесли б,
Якби більше було
Житлоплощі у новобудовах.
… І в плані суспільному плинне все,
Ледь прізвище людність запам`ятала.
Як хвиля політична бонзу знесе
І всю команду його з п`єдестала.
Користь відчутну дає решето
Кадрової апробації.
Інколи торкається то
Не лише персон,
А змінюються і формації.
30 літ з надлишком
Різних реформ,
Нам до снаги
У темній кімнаті
Чорну кішку шукати.
Та все це ніщо
У порівнянні з тим, що фронт
Постукав до кожної хати.
Війна триває, а місто живе
Власним життям і чека перемоги,
Йому хочеться, щоб був тротуар,
Широкі та ідеальні дороги.
Йому потрібні робочі місця,
Йому важливо, щоб хліб випікали,
Щоб світло без відключень
горіло щодня
і щоб колектори не забивались.
Йому потрібно в оселях тепло,
Йому потрібна вода у крані.
Щоб владці з громадою були заодно.
І знати, що ми не останні.
Звичайно, наше місто
Далеко не Едем,
І топить низину,
Коли потужні зливи.
Але, зізнаймось, братове,
Ми всі тут живем
Більш-менш щасливо.
