22 січня музей історії міста
Хмельницького взяв участь у заходах з відзначення Дня Соборності України.
Хмельницький міський голова Олександр Симчишин відкрив меморіальну дошку Євгену
Коновальцю – полковнику, командиру Корпусу Січових Стрільців Армії УНР, після
чого на базі ліцею № 17 відбулось засідання науково-краєзнавчого столу «Євген
Михайлович Коновалець: життя віддане за українську націю». 
Засідання відкрив методист
науково-методичного центру Департаменту освіти та науки Хмельницької міської
ради Олександр Дейнега. У своєму виступі він зазначив: «Такий знаний
український політик, державотворець і стратег, як Євген Коновалець, мав би бути
у шкільних підручниках поруч із фундаторами УНР Михайлом Грушевським,
Володимиром Винниченком, Симоном Петлюрою. На жаль, більшість учнів українських
шкіл не ідентифікують постать Є. Коновальця з політичним діячем, який двічі
рятував УНР від загибелі, мав беззаперечний авторитет державника в Україні та
був найвпливовішим провідником ідей соборності України за кордоном». 
До програми круглого столу серед інших
виступів таких хмельницьких краєзнавців та істориків, як Богдан Теленько, Сергій
Єсюнін, Світлана Маркова, була включена доповідь наукового співробітника музею
історії міста Хмельницького Оксани Собко «Основні віхи життя і боротьби:
маловідомі факти про Євгена Коновальця». 
Зокрема, Оксана Михайлівна торкнулася теми періоду
перебування Січових Стрільців під проводом полковника Коновальця в Проскурові
та діяльності Пресової кватири, що розташовувалася у 1919 р. за проскурівською адресою
вулиця Старобульварна, 18 (нині Гагаріна, 18), де саме й було встановлено 22
січня 2018 р. меморіальну дошку цій видатній особистості Української революції
1917–1921 рр. 
Про цікаві факти з життя Євгена
Коновальця та його загибелі присутні дізналися від вчителя історії НВК № 10 м. Хмельницького Аліни Дяченко. Присутні
також мали змогу детально ознайомитися з історичним аналізом діяльності Січових
Стрільців Євгена Коновальця у три визначних періоди Української революції 1917–1921
рр.: Української Центральної Ради, Гетьманату, Директорії Української Народної
Республіки, майстерно поданим Валерієм Кундельським, вчителем історії
Технологічного багатопрофільного ліцею з загальноосвітніми класами імені Артема
Мазура. 
Варто додати, що поза програмою і поза
регламентом на круглому столі виступила онука одного з Січових Стрільців -
Ганна Андріївна Покришко. Вона поділилася спогадами свого діда родом з Галичини
(с.Вороняки), який у 18 років пішов у Січові Стрільці і саме в 1919 році під
час реорганізації Корпусу Січових Стрільців квартирував у Проскурові. Саме тут
він і залишився, обзавівся сім`єю і виховав шістьох дітей. Ганна Андріївна
розповіла й про примусову трансформацію прізвища її діда під час мобілізації до
Червоної Армії (дивізія Щорса) з Ковалюк на Ковальов і про те, як його
викликали до НКВС на допити на всю ніч та виснажували нескінченними
очікуваннями допитів, які не відбувалися, після чого він йшов на роботу на
меблеву фабрику, адже треба було годувати родину. І ці переслідування лишень
тільки через те, що дід був січовим стрільцем, тривали близько року. 
Приємно порадували гостей та учасників круглого
столу і юні танцюристи колективу «Джури» ліцею № 17, які у формі танцювально-патріотичного
флешмобу несподівано та своєрідно додали урочистості заходу, присвяченому
100-річчю Української революції та проведеному саме в День Соборності України, що
є надзвичайно символічно. 
В якості підсумку проведеного заходу модератор
круглого столу запевнив присутніх, що ера відзначення та вивчення подій
Української революції та пов’язаних з нею особистостей у нашому місті тільки
починається та, відповідно, у науковців, музейників, краєзнавців попереду
багато цікавої плідної роботи з відкриття для широкого загалу маловідомих імен
українських революціонерів і патріотів України. 
|
