| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Сб, 2021-06-19, 15:25

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Календар України
Погода
мишки teddy bears
Статистика
Головна » 2021 » Травень » 28 » ЩЕ РАЗ ПРО СИМВОЛІКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
16:34
ЩЕ РАЗ ПРО СИМВОЛІКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

В музеї історії міста Хмельницького відбувся науковий історико-краєзнавчий круглий стіл «Символіка міста Хмельницького - центру області та громади: історія та перспективи розвитку». 

Відомі геральдисти, історики, краєзнавці обговорили низку злободенних проблем стосовно геральдики областей, районів і територіальних громад міст, селищ і сіл (територіальні та муніципальні символи), в тому числі – пов`язаних з адміністративною реформою в Україні.

У вступному слові директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш наголосила: символи беруть участь у творенні національної ідентичності. Їх можна прочитувати на різних рівнях: побутовому, філософському, психологічному, історичному, езотеричному і містичному.

Те, що ми бачимо нині в Україні, – значною мірою - війна символів. У нас у державі паралельно існують символічні реальності – українська, українська націоналістична, російська імперська, «советська», транснаціональна. Вони перебувають у постійній взаємодії та конкурують за один простір. Якоїсь єдиної символічної дійсності в Україні немає. Що відрізняє ці символічні реальності?

Найбільше – історичний герой. А також міфи, мова та історична пам’ять.  Різні версії історії, різні культурні коди. Історичні події, епохи втілюються в символах. Символічний простір змінює індивідуальну та колективну психіку. Може утвердити або зруйнувати національно-культурну ідентичність, може абсолютизувати або звести нанівець певні цінності. Як свідчить сучасна історія, за символи (себто певну ідеологію) людина може постраждати, навіть віддати життя. Приклади: героїчний подвиг Володимира Рибака, який загинув на Донеччині, відстоюючи український прапор, мужність бійця батальйону «Айдар» Василя Пелиша, котрому терористи відрубали руку за татуювання у вигляді українського герба... Надзвичайно важлива роль геральдичних символів, які покликані репрезентувати громаду, об`єднувати її довкола спільної мети, будівництва спільного майбутнього. Винесення цієї теми на широке громадське обговорення має покласти початок до розв`язання проблеми творення символіки сучасних населених пунктів, оскільки на законодавчому рівні в цій сфері є прогалини.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Віктор Адамський у своїй доповіді розкрив тему «Символіка Подільського краю в історичній ретроспективі».

Доповідач зазначив: символіка – невід`ємна частина поступу, і тому довкола символів в усі віки точиться непроста боротьба. Війна за символи – частина війни за території та ресурси. Тому як державна, так і регіональна символіка потребує ретельного вдумливого ставлення. Науковець презентував для музею свою нову книгу-дослідження «Головноуповноважений уряду Української Народної Республіки. Листування», яка розкриває нові сторінки історії Українських Визвольних змагань.

Голова Хмельницького обласного відділення Українського геральдичного товариства, член Ради Українського геральдичного товариства, доцент кафедри культурології і зарубіжної літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Валентин Ільїнський всебічно розкрив проблематику герботворення в Україні та застосування символіки на місцевому рівні: у містах, селах, селищах, районах, областях, територіальних громадах у зв`язку з адміністративною реформою.

В Україні з 2015 р. проводиться адміністративно-територіальна реформа. Замість понад 11 тисяч місцевих рад буде створено 1470 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), а замість 490 районів буде 136 нових районів із меншими повноваженнями. Оскільки в чинному законодавстві не додалося нових актів, які регулювали б питання місцевого герботворення, тому зараз варто визначити, які саме нові завдання виникають у цій галузі та як їх вирішувати.

Від Українського геральдичного товариства подавалися урядовим структурам пропозиції, яким чином можна врегулювати ці питання. Але вони залишилися без відповіді. Проте вдалося прийняти тимчасові вказівки.
Розроблені і схвалені конференцією УГТ
«Методичні рекомендації з питань геральдики і прапорництва областей, районів, районів у містах та територіальних громад міст, селищ і сіл (територіальні та муніципальні символи)» були 1 червня 2018 р. винесені на розгляд Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України, яка затвердила їх у новій редакції. Зокрема, йдеться про те, що «для об’єднаних територіальних громад (ОТГ), а також для місцевих рад, до складу яких входить більше одного населеного пункту, рекомендується використовувати герб і прапор адміністративного центру (або титульного населеного пункту) як загальні презентаційні символи ОТГ чи місцевої ради. Створювати окремі герби та прапори для ОТГ (чи місцевих рад) і їх адміністративних центрів до врегулювання цього питання чинним законодавством недоцільно. Натомість для ОТГ вітається використання іншого типу символів – логотипів чи емблем, які не будуть дублювати герби». Так вважає голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.
Ці рекомендації, за словами В. Ільїнського, були надіслані обласним адміністраціям і далі мали бути доведеними до відома органів місцевого самоврядування. Втім, державна комісія нагород і геральдики працює нефективно, вважає геральдист. Процес створення символіки різних місцевих адміністративних одиниць фактично відбувається стихійно і не завжди новостворені герби відповідають нормам геральдики. Вихід з цієї ситуації – скористатися досвідом європейських країн, або наших сусідів – Білорусі, Молдови, де систему гербоутворення впорядковано
. Які є варіанти для подальшого розвитку місцевого герботворення? У багатьох європейських країнах, які проводили такого типу адмінреформи, дійсно унормоване використання символів лише на рівні нових муніципалітетів, подібно до того, як подають шаблонних статутах громад. Наприклад, у Швеції, де ще на початку 1970-х рр. була проведена успішна адмінреформа, тепер на місцевому рівні використовуються тільки символи 290 комун, натомість герби дрібних поселень фактично відмінені. При формуванні цих комун, зазвичай, їх символами ставали герби міст чи містечок, які призначені адмінцентрами чи дали назву громаді, а нові герби переважно розроблялися при відсутності історичних символів.
Впровадження такого варіанту для України означатиме скасування гербів і прапорів окремих населених пунктів
. Більш оптимістичним виглядає шлях, згаданий вище. Для ОТГ варто приймати логотип, вважає Андрій Гречило, а всі населені пункти в її складі можуть використовувати власні герби та прапори. При цьому символи адмінцентру чи титульного населеного пункту можуть також відігравати роль презентаційних символів громади.
Нові райони. Проблема виникає і з укрупненням районів
. До складу кожного нового увійде по 3–4 «старі» райони. Це не означає, що необхідно для нових районів розробляти нові символи. Тут слід підходити індивідуально у кожному конкретному випадку. Можливими видаються три варіанти.
Перший варіант – збереження старих символів району, який тепер укрупнився. Це можливо тоді, коли старий герб і прапор за змістом будуть підкреслювати самобутність і особливості нового району. При цьому також зекономляться кошти.
Другий варіант – опрацювання нових символів із поєднанням гербів (чи їх окремих елементів) старих районів. Результатом буде поява або кілька
польових гербів, або складених із більшої кількості фігур. Цей підхід годиться і для розробки прапорів нових районів. Таке рішення добре для тих випадків, де існує певна конкуренція між «старими» районами, бо тоді всі вони будуть відображені на нових символах.
Третій варіант – створення зовсім нових гербів і прапорів (можливо, з використанням вдалих деталей зі старих символів). Його варто застосовувати для районів, що отримали назву від великих міст, які не були раніше районними центрами. А також тоді, коли герби чи прапори старих районів були невдалими і їх важко використати для нових символів. Загалом комісія рекомендує утримуватися від паралельного символоутворення до законодавчого врегулювання цих норм. На жаль, в Україні відсутня законодавча база, а отже, й норми, констатує Валентин Ільїнський. Унормувати процес спробували ще за часів президента Кучми 1997 року прийняттям закону «про впорядкування геральдичної справи». Крім цього, є ще лист-роз`яснення голови Українського геральдичного товариства Андрія Гречила та його стаття «Адміністративно-територіальна реформа і проблеми муніципального та районного герботворення». Проте все це не вичерпує потреб сьогодення. До того ж, і в самому товаристві геральдистів існують різні думки щодо окремих аспектів запровадження використання символіки з впровадженням територіальної реформи.
Оптимальним було б загальнодержавне регулювання цього питання та визначення єдиних вимог до оформлення районних гербів. Треба намагатися хоча б витримати якісний рівень символів районів за змістом і формою. Тож завданням для УГТ буде надання консультаційної та практичної допомоги місцевим радам і контроль за якістю нових символів. Валентин Ільїнський загострив увагу на ще одній сучасній проблемі використання символіки громад: коли,
до прикладу, офіційно затверджений герб населеного пункту підмінюють логотипом, який дуже часто розміщують навіть на офіційних документах.

Письменник, геральдист Валерій Напиткін також розглянув у своїй доповіді проблему створення гербів територіальних громад.

Він вважає, що ситуація з гербоутворенням в Україні є безконтрольною і пропонує вивчити досвід, скажімо, Молдови, де існує Держреєстр, авторські права, електронні версії усіх гербів, себто контроль держави над цією галуззю не дозволяє непрофесійності і самоуправства. У нас же і, зокрема, в області окремі територіальні громади зайнялися «самодіяльністю», результатом якої стало виникнення гербів, які вражають знавців непрофесійністю. Валерій Напиткін презентував друге видання власної книги «Символіка Хмельницької області» в співавторстві з членом комісії з питань геральдики при президенті Молдови Костянтином Богатовим, де описано понад 300 гербів, а також – логотипи, місцеві відзнаки. Є у геральдиста задумки щодо герба Хмельницького району, інших населених пунктів. Створено у співавторстві з Богатовим «Положення про використання місцевої символіки», яке передали до обласної ради. Головне, вважає Валерій Напиткін, впорядкувати справу гербоутворення на державному рівні, створити електронні реєстри гербів, доручити цю серйозну справу фахівцям. При потребі – запозичити досвід Молдови, Білорусі. Геральдист звертався з пропозиціями до Мінрегіонбуду, який опікується впровадженням адмінреформи.

Поділився досвідом створення гербів сіл, територіальних громад геральдист Петро Войталюк, який також підтримує ідею державного контролю за цим процесом.

Кандидат соціологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи ХІСТ Університету «Україна», директор коледжу Університету «Україна» Олександр Ковтун розповів про роль символів локальної ідентичності територіальних громад.

Навів результати власного дослідження. Символи мають стати фактором інтеграції усіх членів громади, вважає науковець, залучати їх до спільної діяльності. Герб, приміром, – це елемент управлінської технології зі створення громади.

Анатолій Вальчук, кандидат філософських наук, завідувач сектору музею історії міста Хмельницького розвинув тему: «Символіка Хмельницького – погляд в майбутнє».

Науковець вважає, що символіка будь-якого населеного пункту не може бути застиглою в часі, а відповідати вимогам сьогодення, потребам держави, громади, і, зокрема, потрібно орієнтуватися на запити молодого покоління, яким будувати майбутнє держави. Тому молодь потрібно залучати до обговорення і творення символіки краю, яка має відбивати державотворчі ідеї і консолідувати суспільство.

Редактор, письменник, видавець Валерій Куфльовський розкрив тему «Базові елементи геральдики», зупинився на проблемі розуміння і сприйняття геральдичної символіки, яка має вплив на психологічні і духовні потреби людей, на процеси свідомості, підсвідомості, на суспільні процеси.

Отже, автори символіки мають бути винятково компетентними і відповідальними, розумітися на цих впливах і вживати їх на благо, а не на шкоду людині і державі також.

Учасники засідання після обміну думками і жвавої дискусії прийняли резолюцію-звернення до Хмельницької обласної ради:

«Ми, учасники наукового круглого столу «Символіка міста Хмельницького – центру області й громади: історія та перспективи розвитку», усвідомлюючи важливість місцевої символіки у формуванні територіальної ідентичності, пропонуємо:

1.      Органам місцевого самоврядування у питанні створення символіки керуватися виключно чинним законодавством, а саме, статтею 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2.      Хмельницькій обласній і районній радам затвердити Положення про місцеву символіку на теренах області і району.

3.      Рекомендувати територіальним громадам розглянути питання створення власної символіки і гербів населених пунктів громад.

4.      Просити Хмельницьку обласну раду прийняти звернення до Кабінету Міністрів України про створення електронного реєстру місцевої символіки».

 











Переглядів: 102 | Додав: varta
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2021