...

15 серпня в Україні відзначається День археолога. Музей історії міста щиро вітає з професійним святом усіх причетних з професійним святом! Успіхів, терпіння і важливих знахідок. Саме тому  темою нашої розповіді сьогодні буде незвичайна монета з археологічної колекції музею – «монета-дельфін».

Давня Україна була невід'ємною частиною цивілізації Північного Причорномор'я та важливим учасником товарообміну. З її території в Грецію постачалися пшениця, мед, віск, сіль, худоба, шкіра, хутро, а ввозилися ювелірні вироби, дорогий посуд, оливкова олія та вино. З VIII до VI ст. до н.е. в епоху Великої грецької колонізації відбувалося утворення грецьких міст на територіях від Атлантики до Кавказу. 

Лише одне грецьке місто Мілет заснувало від 80 до 90 колоній, здебільшого на берегах Чорного моря. Одним із таких міст була Ольвія, яка знаходилася з VI ст. до н.е. до IV ст. н.е. на території сучасної України у районі міста Миколаїв. Вихідці з Мілета заснували поліс у злитті річок Дніпро та Буг – зручних річкових торгових магістралей.

Протягом двохсот років ольвійці жили спокійно, удосконалюючи своє місто та сільськогосподарські угіддя. У IV ст. до н.е. місто зазнало облоги військ Зопіріона - полководця Олександра Македонського, але ольвіополіти за допомогою скіфів відбили напад ворога.

У перекладі з грецької мови «Ольвія» – «щаслива, багата» і місто справді було великим процвітаючим міжнародним торговим центром. Ольвія торгувала не лише своєю продукцією, а й служила посередником між Елладою та племенами Східної Європи.

У Ольвії склалася оригінальна грошова система. Основну функцію грошей виконували архаїчні монети – статери, а як розмінна монета використовувалися відлиті з бронзи власні ольвійські "монети-стрілки" і "монети-дельфіни".

Такі монети з'явилися близько 550-525 року до нашої ери і були в обігу аж до 1 століття до н.е. Розмір монет – близько 30-35 мм. 

У Вчені не готові визначити номінал цих монет, їх співвідношення зі статерами, оскільки вага злитків – одиниця не постійна. У Британському музеї представлено "монета-дельфін" вагою 103 гр.; в Одеському Археологічному музеї – 70,8 грн; у Державному Історичному музеї – 71,5 гр. Такі монети трапляються рідко. Найбільш поширеними є дельфіни вагою від 1,3 до 4 гр.

На вигляд монети-дельфіни теж відрізняються. Одні віддалено формою нагадують дельфінів, інші дають практично точне зображення тварин. Більшість дельфінів мають у головній частині опуклість як ока, але зустрічаються екземпляри "без очей”. Розрізняються гостроносі та тупоносі дельфіни, а також з плавцями (внутрішніми, зовнішніми) і без них.

Спочатку вчені припускали, що різні типи монет були виготовлені в різні часи, але наукові дослідження дозволили довести, що вони могли випускатися одночасно.

Спочатку "монети-дельфіни" були знайдені в ритуальній споруді, де виявлено жертовні ями, зольник, посуд та інші культові предмети. Деякі вчені у зв'язку з цим вважають, що фігурки дельфінів спочатку випускалися святилищами як храмові гроші (феномен характерний історії Стародавню Грецію). Дехто вважає, що вони використовувалися в обрядових цілях з метою прославлення бога Аполлона – символом якого був дельфін, а потім стали офіційним державним платіжним засобом.

Можливо, фігурки дельфінів дійсно застосовувалися у дні весняних свят – Дельфіній, під час яких ольвійці прославляли Аполлона за відновлення мореплавання, що переривається на зиму. Вважалося, що Аполлон Дельфін перетворювався на дельфіна і вів кораблі потрібним курсом.

Ще один варіант застосування "монет-дельфінів" у ритуальних цілях - використання їх у похованнях у вигляді "оболони Харона" (Харон - міфологічний перевізник душ через річку Стікс в Аїд - підземне царство мертвих, який отримував за це плату у вигляді одного обола).