| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Нд, 2020-06-07, 11:47

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Погода
мишки teddy bears
Статистика
Головна » 2020 » Квітень » 29 » Мобільна підпільна друкарня експонується в музеї Проскурівського підпілля
14:41
Мобільна підпільна друкарня експонується в музеї Проскурівського підпілля

В одній з вітрин музею Проскурівського підпілля можна побачити загадкові предмети, які з першого погляду навіть важко з чимось конкретним ідентифікувати. І, лише ознайомившись з інформативним написом на етикетці, розміщеній поряд, можна зрозуміти, що це таємне знаряддя проскурівських підпільників для тиражування антигітлерівських листівок у часи нацистської окупації.

Друга світова війна ховає у найтемніших кутках своєї історії багато нерозгаданих таємниць, зашифрованих повідомлень та загадкових смертей. Вона принесла розруху та спустошення не лише у світ, а й у серця людей. Наш народ з давніх часів відстоював та обороняв свої землі від загарбників. Тому й не дивно, що з перших днів окупації Проскурова патріоти стали на захист населення та міста. Вони утворили Проскурівську підпільну організацію, яка стала досить вагомою перешкодою в окупаційній роботі німців. Розпочалася нерівна кровопролитна боротьба підпільників проти гітлерівців.

Велику роль у цій боротьбі відігравало розповсюдження достовірної інформації серед населення. Інформацію Інформбюро прослуховували через радіозв'язок та записували. Спочатку листівки  зі зверненням до людей писалися від руки. Це поширювало зв’язки з масами і збивало з пантелику поліцію та жандармерію, оскільки листівки були написані різними почерками. Але згодом підпільники поступово зібрали свій мобільний друкарський верстат.

Підпільниць Марію Ченаш та  Марію Трембовецьку було відправлено в типографію, де друкувалася нацистська газета «Український голос» та різноманітна німецька документація. Протягом кількох місяців підпільниці у взутті виносили  з редакції папір, шрифт і фарбу.


Щодня вони передавали в підпільну організацію від 30 до 50 друкарських знаків, які зберігалися у спеціальних текстильних мішечках.


Крім того, необхідну кількість паперу та фарби докуповували в німецьких магазинах. Голова Проскурівського підпілля Микола Храновський передав  дівчатам подяку  від комітету за їхні ризиковані дії.

Спільними зусиллями поступово утворилася підпільна друкарня. Вона почала працювати на конспіративних квартирах з квітня 1942 року. Після тривалої та напруженої роботи на явочній квартирі Петра Семенюка Марія Трембовецька створила першу листівку.


Оскільки належних умов для верстання спочатку не було, то листівка вийшла не зовсім приваблива.  Проте, це був успіх, адже так розпочалася їхня друкарська підпільна боротьба.  Якось  друкарню ледь не розкрили німці. Цей випадок терміново обговорили, і було вирішено постійно змінювати її місцезнаходження, аби не дати окупантам її виявити.

З квітня 1942 року по травень 1943-го нею  було випущено шість  листівок великого формату на теми:  «Відозва до населення» – все про звірства нацистів у концтаборах; «Про знищення єврейського населення», «До населення окупованих областей України», «Про бої під Сталінградом». 

Особливе піднесення у населення викликали листівки з повідомленням про розгром гітлерівців під Москвою. У відповідь на спробу гітлерівців мобілізувати для рейху робочу  силу патріоти розповсюдили листівку «Лист до матері з німецької неволі» – розповідь про каторжні умови праці та знущання з радянських людей у фашистській Німеччині.

У 1943 році було надруковано «Звернення  до населення» із закликом не їхати на роботу до Німеччини. Також було випущено велику кількість повідомлень  Радінформбюро. Тираж  листівок складав 18 000 екземплярів.

Підпільна  друкарня забезпечувала підпільників потрібними документами, штампами та печатками. Було внесено 120 бланків про непридатність їхати до Німеччини. Марія Ченашробила штамп приписки німецькою мовою «Мелькарте» (посвідчення працюючого). Виготовлялися  посвідчення, довідки, паспорти, ордери, прописки та нічні перепустки.

Листівки розповсюджували всі члени підпільної організації. Їх розклеювали в окупованому Проскурові та районах і  передавали до сіл області керівники груп. Три випуски листівок було надруковано німецькою мовою, які підкидали у вагон з нацистами, котрі їхали на фронт. Останні листівки вийшли в грудні 1943 року з закликом вести боротьбу проти окупантів. Після цього друкарня була перенесена  в загін ім. Суворова.

Всі тиражі підпільної проскурівської друкарні складали 42 000 листівок.

Пізніше Микола Храновський дістав друкарську машинку і кількість листівок відносно зросла.


Робота підпільників була надзвичайно небезпечною і складною. Проте  вони вчиняли диверсії  в різних сферах, ризикуючи своїм життям. Завдяки підпільникам інформацію про життя та стан міста Проскурова отримувало мирне населення. Варто додати, що чимало сміливців, котрі створювали та розповсюджували друковані антигітлерівські листівки в окупованому Проскурові, на той час були неповнолітніми.

Марина Дябел, зав. сектором МІМХ МПП (музею Проскурівського підпілля)

Переглядів: 109 | Додав: varta
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2020