...

Легко впізнаваними є єврейські мотиви, польські та українські, адже саме з єднання та водночас виокремлення цих трьох національних культур і склалася врешті-решт багатонаціональна культура Хмельницького – міста, в якому ми живемо, затишними вуличками якого ходимо, яке щиро любимо і намагаємося зробити його ще затишнішим і ще кращим. З такою історичною спадщиною ми не маємо права на комплекси меншовартості щодо насиченості нашої історії. Адже кому, як не нам тричі доводилося стати столицею УНР? Де, як не в нас є свій власний будинок з драконами? Де, як не в нас мальовничий смарагдовий острів посеред водної гладі Хмельницького водосховища? Де, як не в нас є будівля колишнього театру, збудованого за принципами Одеського та Львівського оперних театрів у мініатюрі? 
Про участь представлених світлин з зображенням старовинних будівель Проскурова в створенні хмельницького тому Зводу пам’яток історії та культури України в Хмельницькій області розповів спеціальний гість заходу – Ігор Петраш, керівник редакційно-видавничої групи з написання хмельницького тому Зводу.

А Сергій Аніськов, розповідаючи про роботу над проектом, навіть провів невеличку екскурсію за представленими світлинами, емоційно зауваживши, скільки насправді цікавого є в нашому місті, гідного уваги багатьох людей, і висловив сподівання, що у школах Хмельницького невдовзі таки має з’явитися такий надзвичайно важливий предмет, як історія рідного міста.
В експозиції «Місто» представлено 36 робіт у техніці пап’є-маше. Їх автор – хмельничанин Олександр Швед професійно займатися цим видом мистецької творчості лише сім років тому. І все розпочалося з прохання доньки допомогти їй зі створенням пластичної роботи з пластиліну на урок трудового навчання в школі. Виявилося, що цей процес не просто сподобався пану Олександру, а й викликав неабияке захоплення і в нього самого, і в оточуючих. І, як-то кажуть, пішло-поїхало. Спершу були простенькі фігури у вигляді фруктів, нескладних вазочок, імітацій фігурок людей і тварин. З часом майстерність і терплячість митця вже досягла такого рівня, що з-під його рук почали виходи надзвичайно гармонійні та кумедні скульптури, які все більше нагадували певних комічних персонажів – ну просто таки з вулиць старого Проскурова. Розгледівши це в його роботах, музейники й вирішили поєднати світлини старого міста з експонуванням образів міських мешканців тієї епохи, втілених у фігурки людей з пап’є-маше. Саме так і народився проект «Місто». Це здебільшого стилізовані фігурки людей, які є своєрідним втіленням авторського бачення образів. Здається, кожна з фігур наділена певними психологічними характеристиками. Одні видаються кокетливими, інші гордовитими або мрійливими. Майстер вміло створює сучасні художні образи, перебуваючи в постійних творчих пошуках, адже щире захоплення творчим процесом є невід’ємною частиною його життя. 
Техніка пап’є-маше виникла ще у ХVI столітті у Франції (від франц. papier-mache – «рваний папір»). Деякі дослідники вважають, що витоки цього мистецтва сягають ще культури Південно-Східної Азії, де в давнину робили густу клейку масу з ганчір’я, якою потім обмащували вироби з глини. Сьогодні пап’є-маше переживає друге народження. Це вже не просто папір і клей, це матеріал, з якого можна зробити що завгодно: карнавальну маску, ляльку, кумедну фігурку, вазу… Усе залежить від фантазії та вміння.
Цікаво, що Олександр Швед закінчив Хмельницьке кулінарне училище, та це не завадило йому займатися художньою творчістю. І хобі врешті-решт докорінно змінило його життя. Експериментуючи в паперовій техніці, самобутній майстер почав створювати оригінальні декоративні речі. Робота над складними композиціями стала своєрідним дозвіллям, яке пізніше переросло в захоплення, що водночас дало можливість виявити хист скульптора і художника.

Сьогоденний мистецький проект надихнув пана Олександра і на створення живописних робіт, в яких у своєрідних стилізаціях автор бачить рідне місто – Хмельницький. Отож, 12 живописних робіт у техніці міського пейзажу вдало поєднуються зі світлинами старовинних будівель Проскурова. У творчості Олександра Шведа окремим смисловим рядком присутні й стилізовані маски, що повторюють людські обличчя з притаманними людям рисами характеру та наочним зображенням в них людських вад або ж чеснот.
А своєрідним центром експозиції в музеї історії міста Хмельницького став дивовижний експонат, який нещодавно з’явився в музеї – автентичні, двері з дерева, декоровані майстерним різьбленням у техніці, притаманній проскурівській єврейській культурі кінця XIX – початку ХХ століття. «У нас ще досі існують старовинні двері в малесеньких єврейських будиночках, приблизно такі, як сьогодні ми маємо змогу представити до вашої уваги з відкриттям цього мистецького проекту. Адже такі автентичні двері з єврейського будиночка – як часточка минулого нашого міста – вони сьогодні є живим центром цього проекту, що дихає проскурівською старовиною, – представила музейну цікавинку хранитель фондів музею історії міста Хмельницького Вікторія Папонова. – Попереду серйозна наукова робота з вивчення цього експонату, якому понад сто років, символів, присутніх на ньому, їхнього значення. А сьогодні ви маєте змогу доторкнутися до історії нашого міста в переплетенні мистецьких напрямків, жанрів, технік, стилів саме завдяки представленому поєднанню мистецьких робіт проекту «Місто»». 

Чарівним музичним обрамленням презентації оригінального мистецького проекту «Місто» став виступ спеціальних гостей заходу – учнів музичної школи № 1 імені Миколи Мозгового: юної скрипальки Олександри Бені, яка виконала «Ізраїльське концертіно» Г. Перлманна під фортепіанний акомпанемент концертмейстера Юрія Портного; та гітариста Даниїла Зяблова, котрий виконав фантазію на тему української пісні «Рідна мати моя».
Мистецько-краєзнавчий проект «Місто» чекає на вас у музеї історії міста Хмельницького з вівторка по суботу впродовж травня і червня, аби ви могли побачити старий Проскурів – як місто в усіх його проявах. Ласкаво просимо!