| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Нд, 2020-07-05, 20:22

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Погода
мишки teddy bears
Статистика
Головна » 2020 » Травень » 23 » Історія безмірної любові - в стосику пожовклих фронтових листів-трикутників
11:03
Історія безмірної любові - в стосику пожовклих фронтових листів-трикутників

8 травня, в День пам'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни хочемо розповісти вам історію безмірної любові, якою сповнений невеличкий стосик пожовклих фронтових листів-трикутників, що експонуються в музеї Проскурівського підпілля. Любов - крізь Другу світову...
Ця історія розповідає про переживання автора старих пожовклих листів часів ІІ світової війни, написаних словами любові з фронту.
Війна… Страшне слово, та ще страшніше його значення. Через чиїсь амбітні плани вона забирає мільйони безневинних життів, ламає людські долі, знищує все живе навколо. 



«Війна однаковою мірою обкладає даниною чоловіків і жінок, але з одних стягує кров, з інших сльози», - писав Вільям Теккерей. І це, на правду, так. Воїни, які проживали своє життя на війні, думками були вдома – поряд з найріднішими людьми. 
Один з таких бійців - Василь Шликов - автор деяких фронтових листів, котрі нині є експонатами музею Проскурівського підпілля. Всі його листи з місцин бойових дій адресовані дружині Марусі. Про війну в паперових "трикутниках щастя" не йдеться майже ні слова - лише думки люблячого чоловіка та батька.




Смутком пронизані рядки фронтових листів 1939-1945 років. Однак, бачимо, що постійні дислокації війська Василя не перешкоджають його спілкуванню з коханою Марусею. Хвороби та втрата друзів не зламують нашого героя. Василь переймається добробутом родини, здоров’ям дружини, навчанням дітей, тому він періодично надсилає сім’ї всі свої нехитрі заощадження.




Кожен з листів розпочинається зі слів «Приветик, Марусик!», а закінчується рядками «Люблю, целую и крепко обнимаю. Ваш Вася». 
Цей невеличкий стосик пожовклих листів сповнений сльозами і тугою воїна, який боровся проти ворогів, а думками щодня милувався своїм садочком разом із сім’єю.


З листів нам невідомі ані його звання, ані його вік. Однак зрозуміло, що боєць Василь усі шість років кривавої війни гаряче сподівався на швидке повернення додому, мріяв обійняти свою кохану дружину та діточок. Але… це так і не здійснилося. Після перемоги над нацистами Василь покинув цей світ через хворобу. І його мрії так і залишились жити і дихати у чорнильних рукописних рядках життям і диханням їх автора на пожовклому папері…




Саме такі душевні військові артефакти свідчать про біль воїнів, які пройшли війну на полях бою. І немає жодної міри на світі, аби виміряти цей біль…
Ці листи-трикутники експонуються в музеї Проскурівського підпілля. Аби перейнятися почуттями фронтової кореспонденції, побачивши її на власні очі, – завітайте до музею!

Марина Дябел, зав. сектору МІМХ - музею Проскурівського підпілля

Переглядів: 31 | Додав: varta
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2020