| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Th, 2022-05-26, 08:32

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Календар України
Погода
мишки teddy bears
Статистика
Головна » 2022 » January » 15 » Герб Зиновія-Богдана Хмельницького: геральдичний екскурс в історію
13:37
Герб Зиновія-Богдана Хмельницького: геральдичний екскурс в історію

Напередодні важливої для хмельничан дати – чергової річниці перейменування міста Проскурова на місто Хмельницький (16 січня 1954) пропонуємо захоплюючий екскурс в історію родового герба Зиновія-Богдана Хмельницького.



Роздивляючись традицію герботворення в Україні, потрібно відзначити певні її особливості. Революція XVII століття в Україні змінила існуючу на той час стару соціальну структуру українського суспільства і започаткувала новий суспільний поділ, який формувався поступово та пройшов тривалий шлях становлення і розвитку.

У другій половині XVII століття продовжився процес формування української козацької старшини. Нова еліта поступово відокремлювала себе від народу різноманітними привілеями, поступово перетворюючись на елітний закритий прошарок суспільства. В Гетьманщині та слобідських козачих полках цей процес тривав до середини XVIII століття. Він завершився формуванням нової української шляхти, яка частково повернулась до світогляду та політичної  ідеології Річі Посполитої.

Ця нова верхівка використовувала герби як засіб зовнішньої соціальної ідентифікації, свідчення своєї належності до панівного прошарку суспільства.

Становлення Української геральдичної системи в той час повторювало шлях європейської геральдики XII-XIV століть. Простежується певна довільність у виборі гербових зображень, брак регламентації у законодавчій, організаційній, образотворчій та структурній сферах. Козацька верхівка, як і середньовічне лицарство, добирала

герби на власний розсуд, змінювала та модифікувала їх від покоління до покоління.

Все це зумовило появу значної кількості гербів, подібних між собою за зображенням, які належали різним старшинським родам. Проте це не викликало жодних правових колізій чи суперечок. Часто важливішим був не зміст зображення чи його подібність до герба іншого роду, а саме наявність герба як свідчення високого соціального статусу. Все це  сприяло вибору в якості гербових зображень найпростіших та найпоширеніших

у суспільній свідомості символів, які легко впізнавались.

Процес закріплення особистих гербів як родових розпочався лише з кінця XVII - початку XVIII століть.

Зиновій-Богдан Михайлович Хмельницький наро­дився у 1595 році в родині чигиринського сотника. Його родина вже тоді мала право користуватись гербом.

У науковій літературі дотепер точиться дискусія стосовно герба Хмельницьких через відмінність у його назві та зображенні в історичних документах.

Серед сучасних дослідників панує переконання, що Хмельницькі користувалися польським гербом «Сирокомля» (Syrokomla) - на червоному полі срібний

утятий ламаний пояс під срібним хрестом, який є найбільш подібним до гетьманського герба.

           

Герб «Сирокомля»

 

Проте сучасники визначали герб Хмельницького як «Абданк» (Abdank) - на червоному полі срібний утятий ламаний пояс), про що свідчать вірші з Реєстру 1649 pоку:

 

«Σтарожитность, то тилко "къ бы обновила
же вѣкопомность явъно знову ся ѡдкрыла
КЛЕИНОТЪ котрый Хмелницкихъ дом приѡздобляет
в Мужъности, в Правдѣ, в Вѣрѣ моцъно утверъжает,
Недивъ; бо АБДАНКЪ знакъ ест щодрой Поволности
Крестъ за фѣръмаменътъ вѣры, Хмелницких мужности
Незвитяжоный Кролю в Християнъском Панъствѣ!
Кгды Поволность Хмелницъких маешъ у подданствѣ»,

та його зображення:

Супроводжує герб напис «На Σтарожитній Клейнот П: Хмелницких».

 

 

Герб "Абданкˮ

 

Вперше цей герб зга­дується у зв'язку з Ламбертом, графом з Гури, єпи­скопом Краківським, наступником Св. Станіслава (1080 р.), що був з роду Скуби. Герб «Аб­данк» являв собою щит, на червоному полі якого зо­бражено дві срібні крокви зі зрізаними кінцями, повернутими верхівками додолу та з'єднані між собою на зразок літери W. Така ж фігура була й у клейноді над шляхетською короною.

Назва герба пов’язана з легендою. Польський король Болеслав III успішно воював з імператором Генріхом V. Генріх, не маючи впевненості у пере­мозі, забажав у 1109 році примиритися з Болесла­вом, але відкрито визнати свою поразку не бажав. Тому він відправив до Болеслава послів, які мали умовити Болеслава першим попросити миру, обіцяючи дуже вигідні умови миру. Король надіслав з цією метою до імператора нащадка Ску­би Яна з Гури з пропозицією миру. Імператор відповів, що у нього є ще гроші для продовження війни та запросив Яна до скарбниці. Ян, знявши золотого персня й кинувши його до імперської казни, промо­вив: «Іди золото до золота. Ми, поляки, більше залізо любимо і залізом будемо захищатися». Імператору нічого не лишилося, як сказати: «Habdank», що означало «спасибі». Ці слова стали новим гаслом роду. З того ча­су герб нащадків Скуби став називатися «Хабданк» («Абданк», «Авданець»), у старопольську мову прийшов вираз «абданкувати», тобто «віддячити», а Ян та його нащадки отримали прізвисько Скарбек (скарбник).

Скарбки жили на Русі -Україні, неодно­разово відзначалися у боротьбі з татарами.

Герб «Абданк» використовували  кілька польських родів. А після зрівняння прав шляхти католицького віросповідання Королівства Польського та шляхти Князівства Литовського та Руського — також кілька литовсько-білоруських та українських шляхетських родів.

Пізніше «Абданк» було змінено та зʼявився герб з назвою «Сирокомля». Цей герб мав на щиті та клейноді над фігурою на кшталт літери W золотий кавалерський хрест (за іншою версією зо­лотий меч вістрям додолу).

Інший варіант гетьманського герба вміщено на сторінках літопису Самійла Величка. Автор зображує його в облямівку розкішної декорації: праворуч щит із гербом оточують гетьманський значок, три козацькі корогви з зображенням хрестів, сурма, три гармати, кулі та литаври, ліворуч - шість турецьких прапорів із зображенням півмісяців, спис, лук, алебарда, дві гармати, литаври. Супроводжує герб напис: «БSХГВЄЦТВЗ», тобто: «Богдан Sиновий Хмєльницкий Гєтман Войска Єго Царского Турского Вєличєства Запорозского». Поєднання козацьких та турецьких клейнодів і зброї мало, на думку Я.Дашкевича, символізувати протекцію Османської імперії над державою Богдана Хмельницького та свідчити про сподівання автора літопису на відновлення козацько-турецького союзу, що робить це зображення зразком політичної символіки.

 

 

Водночас, знавець української геральдики Олег Однороженко вважає, що герб Хмельницьких має самобутнє походження й лише штучно був переосмислений в межах річпосполитської геральдики як «Абданк». Аргументуючи цю точку зору, він вказав на відмінності в деталях між гербом Хмельницьких та «Сирокомлею», а також на те, що у двох польських гербовниках («Compendium» Кояловича та «Korona Polska» Несецького) герб Хмельницьких вказаний як герб «Масальський». Треба зауважити, що Польський сейм 1661 року, допускаючи «до прерогатив шляхетства» Юрія Хмельницького, дійсно надав йому герб «Масальський».

 

 

 

Герб "Масальськийˮ

   

Напевно, герб Хмельницьких мав самобутнє походження, як і більшість тогочасних гербів руської шляхти, і лише оформлення в цей час річпосполитської геральдики намагалося пристосувати зразки староукраїнського герботворення до норм своєї, польської геральдики.

Підтвердженням цієї версії може бути сакральне значення хреста в Українській геральдичній традиції. Її  незаперечною особливістю є наявність великої кількості геральдичних зображень, які символізують вічність і світло. Так, наприклад, у козацькій традиції існувала практика зображати сонце у вигляді хреста, тому хрест є найбільш вживаною гербовою фігурою. У герботворенні козацької доби існувало багато перехідних форм між природним зображенням сонця та геральдичними різновидами хреста.

Найчастіше використовувався прямий або розширений хрест. Вони позначали всебічність  розсіювання сонячного світла. Зустрічаються малюнки прямого хреста з колом у середині, що символізувало сонячний диск із чотирма променями, які розходяться в різні боки. Варто зауважити й факт неодноразового зображення хрестів в оточенні променів, що підкреслює солярну символіку фігури хреста.

Проте, за всієї різноманітності форм хрестів, присутніх у козацькій геральдиці, практично не зустрічаються зображення церковного хреста.

Таким чином, можна зробити висновок про зв’язок зображення хреста в козацьких гербах з солярною та мілітарною символікою.

Тільки подальші дослідження та знахідки дадуть змогу остаточно встановити істину в цій суперечці.

Сергій Мельник, зав.сектору МІМХ МПП

  

Джерела:

Історія українського козацтва: Нариси: у 2 т. / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академіяˮ, 2007. -Т. 2. - 724 с.: іл. - Бібліогр.: с. 590-700.

https://gerbovnik.ru 

https://uk.wikipedia.org

http://museum.kh.ua 

Переглядів: 86 | Додав: varta
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2022