| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Чт, 2022-01-20, 19:24

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Календар України
Погода
мишки teddy bears
Статистика

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 рр.

Головна » Статті » стаття

ПЕРЕД БАЗАРОМ БУЛИ МАЛІ МИНЬКИ
У ці листопадові дні відзначаємо 100-річчя Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки та вшановуємо героїзм і відданість Україні воїнів Армії УНР, розстріляних більшовиками біля містечка Базар.


Другий Зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд –операція Армії УНР у жовтні–грудні 1921 року, організований, щоб підняти збройне повстання проти більшовицької влади та відновити Українську державність. У рейд вирушило три групи: Волинська, Подільська, Бессарабська. Загальне командування Українською Повстанчою армією було покладене на генерал-хорунжого Армії УНР Юрка Тютюнника.
Під час рейду більшовики захопили в полон частину Волинської групи та розстріляли під Базаром 361 її вояка. Ця страта стала першою масовою позасудовою розправою радянських каральних органів над українцями в часи революції.
У ніч на 4 листопада 1921 року загін на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником перейшов кордон. Біля с. Майдан-Голишевський (нині Житомирська область) українські військовики роззброїли 1-шу роту 196-го прикордонного батальйону Червоної армії, 5 листопада розгромили загін чекістів поблизу села Жубровичі й декілька продзагонів та продовжили шлях у напрямку Коростеня. В кожному селі учасники рейду збирали селян, закликаючи їх до повстання.



Населення давало продовольство, фураж, коней, у деяких селах до загонів приєднувалися юнаки. 6-7 листопада українські бійці визволили Коростень, однак не змогли його утримати. З Житомира надійшли два бронепотяги і одна тисяча курсантів школи червоних командирів, тому повстанські загони відступили.
Юрій Тютюнник наполягав на продовженні походу, щоб з’єднатися під Києвом із Подільською групою. Після бойових дій за Коростень загін вдень і вночі переслідувала 9-та кавалерійська дивізія Котовського. Та найбільше дошкуляли погодні умови. Сніг, мороз, шляхи так завіяло, що їх спочатку пробивали кіньми... Останній бій Волинська група прийняла 17 листопада 1921 р. під селом Малі Миньки поблизу міста Базар (нині Житомирська область).



Колону атакували вершники дивізії Котовського. У своїх спогадах сотник Г. Рогозний писав, що перший натиск ворога вдалося стримати гранатами, але коли стали закінчуватися набої і затихати постріли, котовці під прикриттям своїх тачанок оточили українських бійців. Вирватися вдалося тим, хто був в авангарді колони: штабу, кінній сотні і тяжкопораненим на передніх підводах. Дехто, усвідомлюючи безвихідь, стріляв у себе й підривався гранатами.
Так вчинили колишній міністр морських справ Михайло Білинський (на фото зліва сидить),



хорунжий Сікорський, ройовий Андрієвський, начальник постачання Хоха та інші. За наказом Котовського убивали всіх: поранених і тих, хто ледве тримався на ногах. Коли до місця розправи під’їхав Котовський, то заборонив рубати українських повстанців і взяв їх у полон. Він запропонував українським воїнам перейти до лав Червоної армії, однак усі вони (!) відмовилися. Потім їх відвели на ніч до місцевої церкви, де знущалися. Наступного дня всіх полонених вишикували і, оточивши кінним ескортом, перевели до м. Базар. Полонених українців невеликими групами підводили до заздалегідь викопаного рову і розстрілювали. З протоколу ЧК стало відомо, що в бою під Базаром було порубано понад 400 і взято в полон 536 вояків. Із них 361 бійця розстріляно. Серед заарештованих виявилося 177 офіцерів командного складу Армії УНР, яких відправили до Києва на допити в катівні ЧК. Вони мужньо витримали жахливі тортури і теж були розстріляні». Ця страта стала першою масовою позасудовою розправою радянських більшовицьких каральних органів над українцями в часи революції.
Подільська група після трагедії під Базаром продовжила рейд до радянсько-польського кордону і перетнула його 6 грудня. Так закінчився похід, який став заключним акордом Української революції 1917–1921 років.
Другий Зимовий похід став героїчною сторінкою історії українського державотворення. Підняти загальноукраїнське збройне повстання не вдалося, але відвага і самопожертва учасників є взірцем виконання обов’язку перед державою. Тодішня поразка нашого регулярного війська не означала капітуляцію, адже антибільшовицькі повстання тривали аж до 30-х років 20-го століття. Упокорити масові виступи вдалося лише шляхом штучного голодомору-геноциду 1932-33 рр.
«Рейд наочно показав населенню великого району від кордону аж по Київ, що боротьба за волю нації не припиняється і що большевицька влада не є такою могутньою, як це могло здаватися тим, хто находиться під червоним терором, і що для цієї боротьби потрібна лише міцна організованість самого населення; дальше, що рейд був товчком, який фактично оживив громадян України до боротьби за існування», — писав у доповіді Симонові Петлюрі начальник штабу Української повстанчої армії Юрій Отмарштайн.



Через недостатню протидію більшовицьким агентурно-оперативним спецзаходам і порушення правил конспірації з боку повстанців чекісти змогли проникнути в центри координації і таким чином викрити плани ППШ, ліквідувати ЦУПКОМ і десятки інших організацій.
Українська повстанча армія дала назву Українській повстанській армії — військово-політичній формації українського визвольного руху часів Другої світової війни, яка боролася за відновлення Української держави з двома режимами — російсько-комуністичним та німецьким націонал-соціалістичним. Отже, 2-й Зимовий похід надихав подальші покоління борців за незалежність у ХХ столітті на організацію підпільної боротьби проти окупантів і засвідчив тривалість національних змагань за незалежність.
У незалежній Україні подвиг вояків Армії УНР офіційно відзначається з 1991 року. Тоді представники націоналістичних і націонал-демократичних організацій зробили спробу встановити на місті загибелі повстанців хрест, однак влада не дозволила цього зробити. Рік хрест пролежав схованим у базарських кущах. Справжній пам'ятник героям звели лише у 2000 році за гроші українців з Великої Британії.



У 2007 році біля меморіалу Героїв Базару відбувались зйомки документального фільму з серіалу «Невідома Україна» про Другий зимовий похід групи армії УНР у 1921 році й героїку українських вояків під Базаром.
На території меморіалу поховано 359 розстріляних і 46 загиблих на полі бою воїнів Армії Української Народної Республіки. Декілька разів на рік біля меморіалу Героїв Базару збираються представники громадськості, відбуваються панахиди за українськими воїнами.
23 серпня 2019 року почесне найменування на честь героїв Першого і Другого зимових походів отримала 28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу.
Категорія: стаття | Додав: varta (2021-11-26)
Переглядів: 24 | Теги: Герої Базару
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2022