...

«СКОРБОТИ ПОЛУМ`Я СВЯЩЕННЕ: ПЕРЕДУМОВИ, ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ НА ПОДІЛЛІ І В ПРОСКУРОВІ»

Лекцію під такою назвою, присвячену вшануванню 85-х роковин Голодомору-геноциду в Україні, провела директор музею історії міста Хмельницький Галина Барабаш  для курсантів Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Геноцид українського народу, організований керівництвом СРСР у 1932-1933 роках створенням штучного масового голоду, що призвів до мільйонів людських смертей на території України, – один з найжорстокіших злочинів комуністичного режиму проти народу України.

Голод і Поділля. Поділля і голод. Чи можна вигадати щось недоречніше, щось безглуздіше, ніж поєднання цих двох слів? Як сталося, що на родючих, щедрих чорноземах Поділля тисячами гинули від  жахливих мук голоду працьовиті селяни-хлібороби? Галина Барабаш детально проаналізувала передумови та причини настання голоду у селах та містечках Поділля.

Форсувавши на людських стражданнях насильницьку колективізацію (з колективного господарства легше викачати хліб), Сталін підвів український народ до страшної Голгофи. Придавлене колективізацією, розкуркуленням (на Хмельниччині через це зникло 352 тисячі міцних селянських дворів), виселеннями селян-господарів за межі України, репресіями село Сталін та його поплічники розглядали як сировинну базу для проголошеної індустріалізації. Нові плани хлібозаготівель, додаткові хлібозаготівлі стали непомірним тягарем для українського села. У людей відібрали не лише насіннєві запаси, а й вилучали усі продукти харчування. Дорослі люди, старики і діти масово гинули у селах і містечках України, яка стала величезним, повністю ізольованим сталінською владою від світу, концтабором. Переконливим свідченням незацікавленості більшовицького керівництва у допомозі вимираючому населенню України є і той факт, що вилучений у селян хліб систематично надходив на міжнародні європейські ринки й продавався в Англії, Франції, Італії та інших країнах. У зведеній відомості виконання експортного плану за 1-ше півріччя 1933-го року Поділлям із грифом «Не підлягає розголошенню», вказані: птиця, масло, риба, яйця, мед, горіхи, раки, хрін, хутро, селянське полотно…»

Найбільше на Хмельниччині постраждали від голодомору Деражнянський, Летичівський, Полонський райони. У Проскурові нараховувалося понад тисячу загиблих від голоду. Було зафіксовано понад 80 випадків людоїдства. У цей же час, у 1933 році із зерносховищ Поділля щодня вивозилося залізницею 150000 пудів зерна. Про це секретарю ЦК ВКП(б), завідуючому сільськогосподарським відділом Л. М. Кагановичу повідомляв секретар Вінницького обкому КП(б)У В. І. Чернявський, прохаючи надати більше 600 вагонів для вивозу, оскільки зерно на зсипних пунктах та складах перегрівалося і гнило.

Лектор детально зупинилася на ознаках геноциду, притаманних Голодомору в Україні 1932-1933 років. Серед них – створення владою злочинних умов для штучного голоду, виселення селян зі своїх осель, вивезення посівних фондів, введення в Україні паспортного режиму, приховування владою голодомору та інші. А також розглянула демографічні і наслідки терору голодом. Голодомором було розмито український етнос, підірвано генофонд української нації, знищено споконвічну українську культурну і духовну традицію, що полегшило справу закабалення України. Достовірно визначити кількість жертв Голодомору складно з ряду причин, адже радянська влада ретельно приховувала сліди цього злочину. Проте, науковці кажуть, що подільський регіон втратив протягом 1932-1933 років понад мільйон шістсот тисяч осіб.

Нині українській владі потрібно докласти ще максимум зусиль для того, щоб нарешті весь світ визнав геноцид українського народу в 1932-1933 роках. Під час лекції курсанти переглянули документальний фільм «Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу».