| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Чт, 2022-01-20, 19:09

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Календар України
Погода
мишки teddy bears
Статистика
Головна » 2021 » Грудень » 18 » ЄВТИМ СІЦІНСЬКИЙ – БАТЬКО ПОДІЛЛЯЗНАВСТВА
15:59
ЄВТИМ СІЦІНСЬКИЙ – БАТЬКО ПОДІЛЛЯЗНАВСТВА
До вивчення життєвого шляху та наукової спадщини видатного подолянина Євтима Сіцінського, який скінчив свій земний шлях 7 грудня 1937 року, долучилися студенти-другокурсники Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії під час навчальної практики в музеї історії міста Хмельницького. У пам`ять про нашого славного земляка пропонуємо нині їхні реферати.
ЄВТИМ СІЦІНСЬКИЙ – БАТЬКО ПОДІЛЛЯЗНАВСТВА
Євтим Йосипович Сіцінський — історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священник, член Історичного товариства Нестора-літописця (від 1896), дійсний член НТШ (від 1899) і Українського наукового товариства в Києві (від 1906), Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.


Є. Сіцінський все своє життя працював в галузі науки, культури, був священнослужителем. Любив свій рідний край і старався якомога більше дізнатись про Поділля. Їздив на розкопки, брав участь в різних виставках, та ставав членом різних громадських організацій. Подорожував по Поділлю «з метою збирання матеріалів по українській стародавній архітектурі». Писав праці з історії архітектури Поділля. Був професором археології та історії Поділля в Українському державному університеті. Син Євтима Сіцінського Володимир Січинський влітку 1918 р. здійснив обстеження і зняв точні обміри Кам’янець-Подільської фортеці. В. Січинський виготував проект реставрації замку XIV ст. і надіслав усю документацію до Міністерства освіти і мистецтва у департамент охорони пам’яток старовини професору Біляшівському. Наукова діяльність В. Січинського була відзначена обранням його дійсним членом Історико-археологічного товариства у Кам’янці-Подільському.
Після встановлення на Поділлі радянської влади, не бачачи перспектив своєї праці на батьківщині, В. Січинський вирішив не повертатися до Кам’янця і від 1920 р. проживав у Львові. Дослідник зайнявся активними пошуками у львівських музеях, бібліотеках, експедиціями по Галичині та Волині. Восени 1921 р. Влітку 1922 р. Січинський дослідив, обміряв, зарисував і зафотографував найстаріші пам’ятки української дерев’яної архітектури в околицях Львова. Всі ці матеріали були опрацьовані, передані до Українського національного музею у Львові, заснованого митрополитом Шептицьким, і підготовлені до друку. Одночасно Січинський дослідив і описав чимале зібрання хрестів цього ж музею, а також аналітично опрацював матеріали обмірів класичної української хати в с. Гряди біля Львова.
Під час вакацій у 1924 — 1925 рр. Січинський здійснив кілька подорожей по Підкарпаттю з метою обсліджування пам’яток стародавньої архітектури. Вчений брав участь у І з’їзді слов’янських географів та етнографів, IV Міжнародному з’їзді бібліотекарів і приятелів книги, Українському науковому з’їзді, засіданнях УІФТ та УТПК.
Серед подільських інтелігентів, які найбільше прислужилися національному відродженню у 1917-1921 роках, помітно вирізняється протоієрей Євтим Сіцінський.
Він з великим піднесенням та надією на «свою правду й волю» на рідній землі сприйняв революційні події, що надали церковному руху в Україні національно-політичного характеру. Про це свідчить його громадська та наукова діяльність у цей період, служба в Подільській народній управі УНР. У цей нелегкий для українського народу час до Кам’янця перебрались усі урядові установи, чимало громадських організацій, партій та професійних установ. Є. Сіцінський був втягнутий до виру багатьох українських подій та роботи громадянських інституцій. Його будинок, побудований вченим наприкінці ХІХ століття на гонорар від Кам’янецької міської управи за написання книги про Кам’янець-Подільський, став місцем наукових і громадських зборів, пристанищем як для місцевої творчої інтелігенції, так і приїжджих. Тут обговорювались плани заснування українського клубу, українського народного університету, автокефалії православної церкви. Період визвольних змагань 1917-1921 років став насиченим у долі видатного поділлязнавця. Сіцінський щиро підтримав створення Української незалежної держави. Вже 18-23 квітня на першому вільному єпархіальному з’їзді православного духовенства Поділля протоієрей Євтим Сіцінський та національно свідома частина українського духовенства поставили вимогу українізації церкви. Восени 1918 р. у Кам’янці було засноване Кирило-Мефодіївське братство, яке об’єднало відомих церковних діячів та існувало до листопада 1920 р. Братство заснувало українську парафію при Свято-Миколаївській церкві. Проте єпископ Пимен заборонив протоієрею Сіцінському правити Службу Божу і погрожував позбавити сану. будучи визнаним законовчителем, став одним із активних організаторів і доклав немало зусиль по збудуванню на Поділлі державного українського університету. Як голова Подільського історико-археологічного товариства протоієрей Ю. Сіцінський разом з представниками думи, Подільської «Просвіти» і товариства природодослідників увійшов до складу створеної 15 січня 1918 р. спеціальної комісії для вирішення питань заснування вузу. Закон 17 серпня 1918 р. про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету видав гетьман П. Скоропадський. 22 жовтня 1918 року, у день відкриття університету, було велике загальноукраїнське свято. Заступник міністра освіти І. Холодний подякував Є. Сіцінському та членам університетської комісії за величезну працю з будування вищого учбового закладу, який повинен стати українським культурним осередком. Наступного дня гості оглядали Кам’янець, церковно-археологічний музей та інші установи міста. Показував усе і давав пояснення знавець місцевої старовини протоієрей Ю. Сіцінський. Непересічність особистості вченого справила значне враження на ректора університету І. Огієнка, і він призначив його парохом університетської церкви св. Миколая, за сумісництвом - помічником бібліотекаря. У серпні-жовтні 1918 р. Є. Сіцінським та членами університетської комісії було проведено формування бібліотеки університету. Її найпершою та головною роботою стало комплектування бібліотечних фондів. Є. Сіцінський безкоштовно передав 23 праці із своєї приватної книгозбірні, однієї з найбільших у місті. 13 березня 1919 року І.І. Огієнко, вже як міністр освіти УНР, призначив Сіцінського приват-доцентом по кафедрі церковної археології. Пізніше йому доручили ще одну дисципліну – історію Поділля на історико-філологічному факультеті. У серпні 1919 р. – обраний головою бібліотечної комісії.
Є. Сіцінський продовжував наукову працю, провадив велику пошукову роботу. Окрім того, він був редактором видань Кам’янецької губерніальної управи. Також долучився до організації на Поділлі українського шкільництва та видання необхідних підручників і книг. Бере активну участь у роботі такої наукової установи як Архівна комісія, що працює як дорадчий орган з охорони пам’яток. Будучи палким організатором новітнього українського національного відродження, вчений у березні 1920 року виступив на урочистому засіданні з доповіддю про Т. Шевченка та прочитав у місті ряд лекцій, присвячених українській автокефалії. Писав статті про потреби українського церковно-суспільного життя до газети «Подолия», складав проповіді українською мовою. Студенти згадували, що в церкві університету, вперше в Україні, «поважний і національно свідомий протоієрей Є. Сіцінський» кожну неділю служив Святу Літургію українською вимовою. На жаль, цей період обірвався недоспіваною піснею та втратою надії на можливість побудови свого життя у вільній українській державі. При утвердженні на Поділлі більшовицької влади Є. Сіцінський зазнав репресій як український патріот.
Юхим Йосипович Сіцінський був активним організатором національно-релігійного життя на Поділлі. Обов’язок вдячності вимагає від нас поставити цього українського священика в почесний ряд людей високого сумління, незаплямованої честі, людей сповнених обов’язку перед рідною землею, людей, якими славиться Україна і перед пам’яттю яких вона завжди схилятиме чоло.
Підготували студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії
Ірина Бондарчук та Віталій Племяник.
Група І-21Б.
Переглядів: 31 | Додав: varta
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2022