Головна » 2023 » Березень » 21 » ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЛЯЛЬКИ. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ЛЯЛЬКА
16:12
ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЛЯЛЬКИ. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ЛЯЛЬКА
Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, з’явилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І зовсім не має значення, чи створилася лялька нашвидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг або подарунок до свята.
Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька, була тай лишається, унікальним витвором майстра. Звісно, в давні часи лялька мотанка виконувала важливу функцію оберега і талісмана для родини. Загалом процес створення ляльки майстрині називають «кутанням», і це не дивно, адже він дуже схожий на сповивання маленької дитини. Задля того, аби готова лялька виглядала гарно та яскраво в давнину шматки тканини підфарбовували та розмальовували натуральними барвниками. Тряпчана основа мотанки символізує дух і мудрість предків. Якщо подивитися на загальний вигляд таких іграшок, то мотанки мали гарно виражену голову, а тулуб, руки та ноги мають більш схематичний вигляд. Разом з тканиною використовували й інші натуральні матеріали, наприклад, льняні нитки, з них виготовляли волосся. Як такого, виразу та звичних рис обличчя лялька не мала. На лицях деяких вишивали або викладали нитками хрест – давній символ сонця у слов’ян. Точного визначення, чому ляльки-мотанки не мали вражених облич, немає, однак більшість вчених та дослідників сходяться на думці, що очі такі собі «двері» між реальним та потойбічним. Недоброго ока завжди боялися, а ще побутувало переконання, що саме крізь очі в ляльку може вселитися всяка нечисть. Лялька з певними вираженими рисами обличчя може прив'язувати до себе душу того, хто лялькою грається, і це може спричинити небажані наслідки.
Цікаво, що для створення такої ляльки не можна було використовувати ножиці, голки та інші колючо-ріжучі предмети. Тканину рвали руками на маленькі клаптики, а потім змотували їх нитками.
Лялька-мотанка, чи не єдина представниця світу іграшок, яка ніколи не має власного імені. Вважалося, що, даючи ім’я ляльці, можна або потривожити душі померлих родичів, або накликати нечисть в оселю. В українській культурі мотанка виступає символом родючості, достатку та оберегом для родини. Такі ляльки дуже часто ставали справжніми сімейними реліквіями та передавалися з покоління в покоління. Також такі ляльки часто використовуються у весільних обрядах та дійствах.
Поряд з обрядовими та обереговими ляльками часто створювали й їстівні ляльки. Виготовляючи таку ляльку, жінка вкладала в неї жований хліб та використовувала таку іграшку як забавку та соску для немовлят. Загалом серед мотанок виділяють три групи ляльок: немовлята, наречені та ляльки-берегині.
В сучасних умовах мотанки, на жаль, втрачають свій глибокий, трошки магічний та сакральний зміст. Нині їх використовують переважно як колоритний елемент інтерьєру, звичний сувенір. Вплив новітніх технологій спостерігається у сучасних ляльках-мотанках та більшість майстів починають використовувати різноманітні матеріали, орієнтуючись лише на власні вподобання.
Справжня мотанка виготовляється без використання швів. Виготовляючи ляльку, майстри намотують або закутують, а для кріплення використовують стрічки та нитки, якими просто обмотують деталі та фіксують їх вузликами. При виготовленні дотримуються головного правила - лялька повинна мати хрестоподібний вигляд. Загалом створення такої ляльки може перетворитися на захопливе заняття для дорослих та дітей, а результат допоможе відтворити рідні традиції та створити унікальний оберіг чи сувенір.
Голову ляльки формують з невеличкого клаптика тканини, всередину якого вкладають кульку з ниток, інших клаптиків чи вати. Таку заготовку голови обмотують хрест на хрест нитками, символічно зображуючи лице ляльки. Тулуб з головою з’єднують також нитками, туго обмотуючи ними тільце ляльки від голови до низу та перпендикулярно тулубу, формуючи тим самим руки мотанки. З підручних матеріалів виготовляються одяг, прикраси та головні убори чи зачіски. Тут варіації обмежуються лише фантазією авторів.
Як там не як, проте мотанка все ж зберегла в собі певні сакральні знання та силу. Такий сувенір, особливо виготовлений власними руками, може стати родинним оберегом та родинним спадком, котрий ввібрав в себе вікові знання та вірування.
Українськa мотанка - це ошатно вдягнена та оригінально прикрашена лялька. Здавна у кожній українській родині така лялька виконувала роль оберега, була символом жіночності та мудрості. За повір'ям, саме вона берегла сімейний затишок, добробут та захищала від злих сил. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі ще немає. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками у скриню до приданого клали ляльки. До ретельно зробленої лялечки обов'язково додавали ляльку-нареченого. Після одруження цими ляльками гралися та вірили, що так швидше з'являться діти.
Окрім цього, лялька-чарівниця могла навіть керувати погодою та лікувати від хвороб. Наприклад, аби прикликати дощ, жінки нашвидкуруч робили мотанку та вкладали в неї своє бажання. Матері замотували у ляльку цілющі трави та давали гратися нею дітям, а згодом спалювали мотанку, а разом із нею і дитячі недуги. Також існувало повір'я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім'я незабаром чекатиме на поповнення.
Мотанка - лялька, яка мала берегти, забавити та навіть нагодувати маля. Матері, залишаючи своїх діток, замотували в лялечку фрукти, кашу або шматочок хліба і підвішували її над колискою. Так це була і забавка, і їжа для дитини.
Під час створення такої української іграшки важлива кожна дрібниця. Майстриня передавала ляльці свій настрій, думки та енергію. Важливо, що ляльку-оберіг створювали відразу цілком, тобто майстрині не дозволялося відволікатися та переривати творчий процес. Здавна вважали, що мотанка могла приносити лише добро.
Українська лялька-мотанка повинна мати обов'язкові елементи одягу, в яких є певне значення. Спідниця символізує землю, сорочка - позначає три часи: минулий, теперішній та майбутній; обов'язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Головний убір - очіпок, стрічка чи хустка - символізує зв'язок із небом.
