| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Пн, 2022-09-26, 22:07

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Календар України
Погода
мишки teddy bears
Статистика
Головна » 2022 » Серпень » 25 » Стріт-виставка від МІМХ до Дня Незалежності
10:31
Стріт-виставка від МІМХ до Дня Незалежності
"ПОДІЇ, ЩО СФОРМУВАЛИ І ЗМІЦНИЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ". Саме під такою назвою до 31-ої річниці відзначення Дня Незалежності України музей історії міста Хмельницького розробив і підготував оригінальні дизайн-макети експозиції банерів, котра наочно розповідає про шлях українців до омріяної суверенної держави.


Україна здобула незалежність юридичним шляхом після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет. Легітимність цих кроків Верховної Ради підтвердив Всеукраїнський референдум. Незалежність – не «випадковість», як стверджує російська пропаганда, а результат зусиль представників багатьох поколінь. Розпочата Горбачовим «перестройка» активізувала процеси, які раніше стримувалися репресіями. Почали відбуватися події, які спочатку привели до проголошення Україною незалежності, а потім зміцнювали її та наповнювали реальним змістом.

Створення Народного руху України

8–10 вересня 1989 року в конференц-залі Київської політехніки відбувся з'їзд Народного руху України за перебудову (Руху), який став головною організаційною і рушійною силою у просуванні України до незалежності.

Перепоховання в Україні Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого

Вивезення з ГУЛАГУ і перепоховання в Києві 19 листопада 1989 року останків політв’язнів радянського режиму Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого викликало таке піднесення, що його порівнювали з перепохованням Тараса Шевченка. Церемонія перепоховання останків жертв радянських репресій у Києві вилилася у багатотисячну акцію засудження радянської системи. Жалобна процесія рухалася від центру Києва до Байкового кладовища під забороненими тоді синьо-жовтими прапорами.

«Живий ланцюг єдності», або «Українська хвиля»

21 січня 1990 року, в 71-у річницю Злуки УНР і ЗУНР, мільйони людей, взявшись за руки, з'єднали Івано-Франківськ, Львів, Рівне... і Київ. Довжина «Живого ланцюга» перевищувала 770 кілометрів. Участь в «Українській хвилі» (так ще називали акцію) взяли люди з усіх регіонів України, зокрема з Харкова та Донецька. Ця акція стала унаочненням прагнення українців жити в єдиній Україні. У «Живому ланцюзі», за неофіційними даними, взяли участь до 5 мільйонів людей.

Ухвалення Декларації про державний суверенітет України

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 355 – «за», чотири – «проти».

Революція на граніті

У Києві відбувалися мітинги, численні учасники яких закликали керівництво України вивести країну зі складу СРСР. 2 жовтня 1990 року в Києві на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан Незалежності) студенти розпочали голодування, вимагаючи демократизації усіх суспільно-політичних процесів і розірвання союзного договору.

Акт проголошення незалежності України

24 серпня 1991 року Верховна Рада тогочасної УРСР переважною більшістю голосів ухвалила Акт про проголошення незалежності України. «Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України».


Всеукраїнський референдум

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України. В бюлетені референдуму було запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» і два варіанти відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую». У референдумі взяли участь 31 891 742 людини, що склало на той час 84,18% населення України. 90,32% учасників референдуму відповіли: «Так, підтверджую».

Підписання Біловезької угоди про розпад СРСР

8 грудня 1991 року (за тиждень після Всеукраїнського референдуму) очільники України, Білорусі та Росії – Леонід Кравчук, Станіслав Шушкевич і Борис Єльцин у Біловезькій Пущі поблизу Берестя (Білорусь) підписали документ (Біловезьку угоду), що констатував припинення існування СРСР. Створена насильницьким шляхом більшовиками на чолі з Леніним і Сталіним тоталітарна держава юридично припинила існувати. За час її існування каральними органами ЧК-ОГПУ-МГБ-НКВД-КГБ були фізично знищені мільйони людей.

Перші президентські вибори і поступова демократизація виборчої системи

Згідно з Декларацією про державний суверенітет, Верховна Рада 5 липня 1991 року ухвалила Закон «Про вибори Президента України». Вибори призначили в один день із Всеукраїнським референдумом – на 1 грудня 1991 року. Першим президентом обрали Леоніда Кравчука. 18 листопада 1993 року під тиском шахтарських бунтів був ухвалений Закон України «Про вибори народних депутатів», що дозволило провести перші парламентські вибори незалежної України не за радянським законодавством. Закон передбачав мажоритарну виборчу систему абсолютної більшості. Далі виборче законодавство вдосконалювалося з ухваленням нових законодавчих змін, при широкій політичній і суспільній дискусії.

Ухвалення Конституції незалежної України і розбудова законодавства

28 червня 1996 року о 9-й годині 20 хвилин після доби безперервної роботи Верховна Рада ухвалила Конституцію України («за» проголосували 315 народних депутатів).

Запровадження власної грошової одиниці – гривні

У період з 2 по16 вересня 1996 року, відповідно до статей 99 і 102 Конституції України і указу тогочасного президента України Леоніда Кучми, в Україні була проведена грошова реформа. Національною грошовою одиницею та валютою України стала гривня.

Затвердження державних символів України

15 січня 1992 року – затвердження Верховною Радою України музики Державного гімну з пісні «Ще не вмерли України...» за авторством Михайла Вербицького. А слова – через довгі політичні дебати – парламент затвердив аж у березні 2003 року, скоротивши вірш Чубинського до одного куплету і приспіву. 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила синьо-жовте полотнище як державний прапор України. 19 лютого 1992 року парламент України затвердив тризуб як Малий герб України.

Підписання міждержавних угод і членство у міжнародних організаціях

Після Всеукраїнського референдуму незалежність України визнала міжнародна спільнота. Першими Україну як суверенну і незалежну державу визнали Польща, Канада, Росія та Угорщина. Україна як повноправний член міжнародного товариства почала підписувати міждержавні угоди і долучатися до співпраці з впливовими міжнародними організаціями.

 

Легалізація УГКЦ та утворення УПЦ КП

Після здобуття Україною незалежності демократизація торкнулася і релігійного життя. В Україні почали діяти релігійні громади, непідконтрольні Москві. Так розпочалася легалізація Української греко-католицької церкви, яка була забороненою і переслідуваною в СРСР. У 1991 році рух до незалежності від Московського патріархату почало й українське православ'я.

Зародження і розвиток українського підприємництва

Перехід незалежної України на ринкову економіку і розвиток підприємництва розпочалися з приватизації. Але, поки більшість населення в умовах економічної кризи намагалася прогодувати родини, займаючись дрібною торгівлею, так звані «червоні директори» (директори, парторги, комсорги великих радянських підприємств, усі ті, хто мав управлінські навички і доступ до ресурсів) у різний спосіб стали власниками заводів та цілих промислових об'єднань. Поштовх для розвитку малого бізнесу дало запровадження у 1998 році спрощеної системи оподаткування та звітності. Це потім проявилося і під час економічного пожвавлення на початку 2000-х років.

Відродження Києво-Могилянської академії

Одразу після проголошення незалежності України, 19 вересня 1991 року, розпорядженням голови Верховної Ради України відбулося відновлення «Києво-Могилянської акаде­мії на її історичній території як незалежного вищого навчального закладу України. «Могилянка» – так заклад часто називають в Україні – однією з перших показала приклад реформування вищої освіти і переходу на Болонський процес, тобто долучення до єдиного європейського простору освіти.

Створення інституту уповноваженого з прав людини

15 січня 1998 року в Україні набрав чинності Закон «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Омбудсмен проводить провадження на підставі звернень громадян України про порушення їхніх справ або за власною ініціативою. Для цього уповноважений наділений широкими правами: від відвідування СІЗО до невідкладного прийому президентом України та іншими посадовими та службовими особами.

Україна без Кучми - кампанія протестів в Україні у 2000-2001 роках

28 листопада були оприлюднені матеріали, що компрометували Леоніда Кучму як державного діяча та свідчили на користь версії, згідно з якою саме Кучма виступив замовником викрадення та вбивства 16 вересня 2000 року опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. Учасники акції вимагали відставки президента країни та керівників силових відомств, проведення незалежної експертизи у справі зниклого журналіста Георгія Гонгадзе.

Майдан 2004 року – Помаранчева революція

У листопаді 2002 року прем'єр-міністром України став Віктор Янукович. Про його стиль керівництва говорили пошепки. Янукович активно готувався до участі у президентських виборах і максимально задіював весь адміністративний ресурс. Це викликало спротив у різних сферах – від освіти до бізнесу.

У другий тур президентських виборів 2004 року вийшли Віктор Янукович і Віктор Ющенко. І, коли другий тур президентських виборів відбувся з масовими системними фальсифікаціями на користь провладного кандидата, а потім голова ЦВК Сергій Ківалов спробував швидко оголосити перемогу Віктора Януковича, – це призвело до початку всеукраїнської акції протесту, що отримала назву «Помаранчева революція».

Верховний суд України скасував рішення ЦВК про перемогу на виборах Віктора Януковича і призначив переголосування, за результатами якого переміг Віктор Ющенко.

Запровадження ЗНО

У 2005 році президент Віктор Ющенко доручив Міністерству освіти і науки України впродовж 2005 і 2006 років здійснити перехід до проведення вступних випробувань до вищих навчальних закладів шляхом зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Обов'язковим для вступу до вишу зовнішнє незалежне оцінювання стало в 2008 році. У 2017 році випускні іспити в школах остаточно скасували, а державну підсумкову атестацію почали проводити тільки в формі ЗНО. Це завдало значного удару по корупції у системі освіти і відкрило дорогу до здобуття вищої освіти найкращим випускникам шкіл.


Суд над Сталіним та іншими організаторами Голодомору

Після Помаранчевої революції, за президентства Віктора Ющенка, відбувся величезний поступ щодо відновлення національної історичної пам'яті. Розсекречення радянських архівів, запис свідчень свідків Голодомору-геноциду 1932–1933 років в усіх регіонах України, створення Українського інституту національної пам'яті (УІНП), створення Музею Голодомору, створення Єдиного реєстру жертв Голодомору, документальне доведення факту організації сталінським режимом штучного голоду, суд над сталінізмом – це все допомогло українцям осмислити своє минуле. 14 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав радянських керівників на чолі з Йосипом Сталіним винними в геноциді українців у 1932–33 роках. Їх звинувачують в організації Голодомору, який призвів до загибелі мільйонів українських селян.

Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу

До 2012 року Україна користувалася старим репресивним КПК СРСР від 1960 року. Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу викликало широку суспільну дискусію. Однак, все ж новий КПК демократизував процес судочинства і запровадив змагальність сторін у судовому процесі.

Майдан 2014 року – Революція гідності

Тодішній президент Віктор Янукович та його уряд декларували, що ведуть Україну до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але під тиском Кремля, 21 листопада 2013 року, тодішній прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд призупиняє підготовку до підписання угоди з ЄС на невизначений термін. Це викликало різку негативну реакцію суспільства.

Спочатку акції протесту носили мирний характер. Але поступово силовики почали застосовувати травматичну зброю проти мітингувальників: стріляли по ногах, а потім кілька учасників Майдану отримали травми очей. У січні з'явилися перші загиблі.

20 лютого підрозділ снайперів у чорному одязі без опізнавальних знаків розстріляв неозброєних мітингувальників, а президент Янукович утік до Росії.

Убитих учасників Революції гідності (понад сто людей, найбільше 20 лютого) почали називати «Небесною сотнею».

Революція гідності врятувала Україну від встановлення тоталітарного режиму, зміцнила демократію та громадянське суспільство, відновила курс на євроінтеграцію.


Спротив агресії Росії, виникнення добровольчого та волонтерського руху

Силове захоплення Росією центральних органів влади Криму, блокування українського флоту та військових підрозділів, розгортання на сході та півдні України кремлівської спецоперації «русская весна» викликало спротив українського громадянського суспільства.

На початку 2014-го Україна стала перед вибором: або капітуляція, або спротив власними силами. Локомотивом спротиву спершу стали добровольчі батальйони, які формувалися і оснащувалися громадами у різних регіонах України. На їхню підтримку піднялася хвиля потужного волонтерського руху, який у перший період війни взяв на себе забезпечення оборонців країни усім необхідним – від їжі до техніки. Пізніше більшість добровольчих підрозділів увійшли до складу ЗСУ та Національної гвардії України.

Оборона Донецького аеропорту

Оборонна епопея утримування українськими Збройними силами аеропорту імені Прокоф'єва (Донецьк) під час збройного конфлікту на Донбасі увійшла в історію як безпрецедентна військова операція. Бої за ДАП, на думку військових експертів, змінили плани Кремля щодо отримання швидкого контролю над Україною, оскільки супротивник зрозумів, що «країна здатна ефективно захищатися». Оборонців ДАПу назвали «кіборгами». Впродовж семи місяців (з кінця травня 2014 року і майже до передостанніх днів січня 2015 року) термінали, диспетчерську вежу та інші споруди донецького летовища утримували нечисленні українські підрозділи, сформовані за власним бажанням. З вересня це були фактично безперервні бої в оточенні.

Ситуацію дуже ускладнювало те, що агресор обстрілював термінали Донецького аеропорту і диспетчерську вежу з території житлових кварталів Донецька, прикриваючись мирними жителями. Українські військові вогонь у відповідь по Донецьку не вели.

Декомунізація

9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила «Закони про декомунізацію», а 15 травня їх підписав тогочасний президент України Петро Порошенко.

Це чотири закони:

·         Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

·         Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років»;

·         Закон України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років»;

·         Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

В Україні забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб і визнаються борцями за незалежність України УПА та інші організації.

 

Створення антикорупційних органів і запуск судової реформи

Корупція стала головним гальмом швидкого розвитку України. Для боротьби з корупцією після Майдану 2014 року було взято курс на створення антикорупційних органів, які б взяли під контроль усі гілки влади.

За цей час були створені:

·         Національна рада з питань антикорупційної політики

·         Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)

·         Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)

·         Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)

·         Державне бюро розслідувань (ДБР)

·         Вищий антикорупційний суд (ВАС)

Підтримка України з боку ЄС і США багато в чому залежить від того, наскільки ефективно зможуть запрацювати ці антикорупційні органи.

Це саме стосується і запуску судової реформи. Громадяни України не довіряють судам. Є гостра потреба в доброчесних суддях. Верховна Рада України 29 червня 2021 року ухвалила закон, який відновлює роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та запускає судову реформу в Україні.

Створення Українського культурного фонду та Українського інституту

Після Майдану 2014 року і початку агресії Росії стало очевидним, наскільки культура є потужним інструментом безпеки. У 2017 році для розвитку національної культури та мистецтва і підтримки культурного розмаїття була створена державна інституція – ​Український культурний фонд (УКФ). Український інститут (УІ) займається культурною дипломатією, налагодженням міжнародних культурних зв'язків і поширенням знань про українську культуру за кордоном.

Створення ПЦУ і отримання томосу про автокефалію

15 грудня 2018 року на Об'єднавчому соборі була створена Православна церква України (ПЦУ), а її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. 6 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій у Константинополі вручив Епіфанію томос про автокефалію ПЦУ. Тим самим новостворена Православна церква України стала однією з 15 помісних православних церков світу та єдиною канонічною православною церквою на території України.

Ухвалення Закону України про мову

25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який зміцнив позиції державної мови. Експерти вважають ухвалення цього закону потужним безпековим фактором для України, оскільки Кремль неодноразово наголошував, що його сфери впливу скрізь у світі, де звучить російська мова.

Розбудова Збройних Сил України

На момент окупації Криму Україна фактично не мала дієздатної армії. Політичні еліти, приспані підписаним у грудні 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією Будапештським меморандумом про неядерний статус України, що нібито надавав гарантії безпеки українському суверенітету, не вважали за потрібне розбудовувати Збройні Сили України. Чисельність Збройних Сил скорочувалася, а озброєння та техніку піддавали конверсії. ​Міністерство оборони України оголосило 2021-й роком Євроатлантичної трансформації. Результатом трансформаційних процесів має стати створення інтегрованої оборонної управлінської інституції євроатлантичного типу.

Сила спротиву

24 лютого 2022 року – це не лише новий масштабніший етап українсько-російської війни, що триває століттями, а і початок європейського цивілізаційного зламу.

Масові вбивства, нелюдські безчинства, мародерства, зруйновані міста, села, історичні пам'ятки та національні символи, скалічені долі тисяч людей російськими окупантами – це трагедія кожного українця. Проте ця війна залишить відбиток не лише у нашій колективній національній пам'яті, а і вплине на розвиток усього цивілізованого світу. І лише від нас залежить, яким буде цей новий світ і яке наше місце в ньому.

Ця війна лежить у багатьох площинах та часових вимірах. Це не війна за економічне зростання переможця, не війна через внутрішні розбіжності чи будь-які інші внутрішні проблеми – це війна свободи проти рабства, безпеки проти постійної загрози, розвитку проти занепаду, минулого проти майбутнього. Переможець значно вплине на світовий порядок, задасть характер та цінності нового світу.

Україна зробила свій цивілізаційний вибір на користь демократії, пройшовши нелегкий шлях, як це свого часу зробили усі європейські країни. Сьогодні вона захищає усю Європу, будучи єдиною країною у світі, яка добровільно відмовилась від ядерної зброї. Країна, що відмовилась від головної гарантії своєї безпеки, має сусіда, який живе реаліями ХХ сторіччя та вважає за норму погрожувати, порушувати, анексувати, нищити, вбивати. Як би жорстоко це не звучало, проте весь цивілізаційний світ не відчуває цього на собі, лише тому що існують наша країна та наші люди з чітким відчуттям історичної справедливості та віри у правильність обраного шляху розвитку. Нині українці віддають життя не тільки заради захисту території, а фізично захищають те, що духовно сповідує увесь цивілізований світ.

Головне, що творить і зміцнює незалежність України, - це прагнення і дії небайдужих людей, це громадянське суспільство.


Слава Україні! Героям Слава! Україна – понад усе!
Пропонуємо Вашій увазі фоторепортаж з експозиції, з якою в День Незалежності мали змогу ознайомитися хмельничани та гості нашого міста.


































Переглядів: 43 | Додав: varta
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2022