...

"Коли слова були богами" - під такою назвою, що інтригує, в мистецькій залі музею історії міста Хмельницького пройшла лекція для студентів факультету початкової освіти ХГПА, яку провела директорка музею Галина Барабаш. Захід приурочено до Дня української писемності і мови.

«Мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються психічний склад народу, його звичаї, традиції, побут, його розум і досвід, краса, сила душі і мудрість. Мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає доісторичних часів. Воно є найгеніальнішим витвором багатьох поколінь. Кожне витворене та прийняте для вживання слово – це своєрідний символ сформованості ідеї, мета якої проникнути у світ природи і в людську сутність, у світ людського духу», –  розповідає пані Галина.

Незаперечною аксіомою є те, що мова, слово є генетичним кодом нації. Українська мова – це система священних образів, створена за принципом родинного походження: батьківське, материнське коріння (архетипи) і слова-діти. До прикладу, Лада – богиня гармонії та краси у давніх слов’янських віруваннях – звідси утворюються слова  «лад», «зладнувати», «ладний». Мара – богиня темряви і ночі, від імені якої походять слова-діти – «хмара», «затьмарення», «марити», «марно». Як бачимо, слова ці мають відповідне емоційне забарвлення  та смислове навантаження. І саме через архаїчну лексику ми нині можемо дізнатися про світогляд наших предків, їхнє розуміння Космосу, природи і самих себе.

Про це та багато іншого присутні дізналися на музейній лекції «Коли слова були богами».