| RSS Реєстрація | Вихід | Вхід Сб, 2017-05-27, 01:34

...


Меню сайту
Ласкаво просимо!
Сьогодні
Погода
мишки teddy bears
Статистика
Головна » 2015 » Жовтень » 28 » ПАМ'ЯТАЙМО ПРО ВАГОМІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ВНЕСКУ У ПЕРЕМОГУ НАД НАЦИСТСЬКОЮ НІМЕЧЧИНОЮ...
17:32
ПАМ'ЯТАЙМО ПРО ВАГОМІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ВНЕСКУ У ПЕРЕМОГУ НАД НАЦИСТСЬКОЮ НІМЕЧЧИНОЮ...

28 жовтня – День визволення України від німецько-фашистських загарбників, 

який було встановлено Указом Президента України № 836 від 20.10.2009 р. з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні.

У музеї Проскурівського підпілля відбувся урок пам'яті «Не згасне пам'яті свіча», приурочений цій визначній події. Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх захисників Батьківщини, які віддали своє життя за Український народ.

Про найважливіші події та операції на шляху до визволення України від нацистів у Другій світовій війні присутнім на заході студентам першого курсу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту розповіла завідувач сектором музею Проскурівського підпілля Віта Баранюк. 


Битва за визволення України тривала 680 діб, складалася із ряду великих операцій і стала одним із найважливіших етапів на шляху до перемоги над Німеччиною та її союзниками.

Під час уроку мужності учасників заходу своєю концертною програмою порадував ансамбль музики і пісні «Ретро» Хмельницького міського культурно-мистецького центру «Ветеран»(художній керівник Михайло Люшня), зокрема його мистецьке тріо – Ольга Лихогляд, Раїса Ремінна, Валентина Морозовська.



Перед виконанням музичних композицій Михайло Люшня познайомив присутніх із артистами, розповів про колектив загалом. Приємною несподіванкою для багатьох присутніх стало те, що солістка ансамблю Ольга Лихогляд є відомою хмельницькою поетесою, вірші якої покладені на музику Михайлом Люшнею і складають пісенний репертуар ансамблю. Кілька своїх творів, присвячених воєнним подіям, поетеса прочитала на заході. Усі присутні захоплено слухали музичні композиції у виконанні тріо ансамблю. 



Згадаємо і ми з Вами, шановний відвідувачу віртуального простору музею історії міста Хмельницького, найважливіші факти визволення. 

В ході німецько-радянської війни 1941–1945 років, що є частиною ІІ світової війни, саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. 


Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 — лютий 1943 р.), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р. Остаточне ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня—23 серпня 1943 р.).
У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони («Східний вал»). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав за будь-яку ціну звільнити Київ до річниці Жовтневої революції 1917 р. Ціною величезних людських втрат радянські війська 6 листопада 1943 р. звільнили місто. За визволення столиці України понад 1000 солдатів і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, здійснило серію блискучих наступальних операцій, остаточно визволивши територію України. Радянським військам протистояла гітлерівська група армій «Південь» (командувач — генерал-фельдмаршал Е. Манштейн, із березня — генерал В. Модель), яка налічувала 1,8 млн. осіб.

Отже, битва за визволення України тривала 22 місяці (див.табл.). Після вигнання ворога з української землі бойові дії перемістилися на територію Центральної та Південно-Східної Європи. Війська 1-го Українського фронту визволяли від гітлерівських загарбників польські землі, а у квітні-травні 1945 р. разом з Білоруськими фронтами провели Празьку операцію, у ході якої був завершений розгром нацистської Німеччини, штурмували Берлін. 2, 3, 4-й Українські фронти взяли участь у звільненні від нацистської окупації Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини. Війська 2-го Українського фронту брали участь і в розгромі Квантунської армії Японії на Далекому Сході.
  

Етапи визволення України в 1944 р.


Січень—лютий 1944 р.

Житомирсько-Бердичівська операція

Війська 1-го Українського фронту завдали поразки групі армій «Південь» і створили можливість оточення ворожих військ на Корсунь-Шевченківському виступі.

Корсунь-Шевченківська операція

Війська 1-го і 2-го Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі й 28 січня з’єдналися в районі м. Звенигородки; 8 лютого німецькому командуванню було пред’явлено ультиматум, але ворог продовжував чинити опір; 10 лютого розпочалась операція з ліквідації Корсунь-Шевченківського угруповання фашистів; 17—18 лютого 1944 р. фашистські війська здійснили останню спробу вирватися з оточення, однак це вдалося лише їх невеликій частині; було створено умови для подальшого визволення Правобережжя, ворог утратив убитими 55 тис. солдатів і офіцерів, понад 18 тис. потрапили в полон, радянські війська захопили велику кількість бойової техніки і озброєння.

Наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку

Одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту (за підтримки партизанських загонів Сабурова, Федорова, Бегми та ін.) у складних умовах заболоченої місцевості та бездоріжжя розгорнули наступальні дії на рівненсько-луцькому напрямку.

Нікопольсько-Криворізька операція

30—31 січня 1944 р. війська 3-го та 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на нікопольсько-криворізькому напрямку; війська раптовими ударами прорвали оборону німців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) та Кривий Ріг (22 лютого)

Березень – травень 1944 р.

Проскурівсько-Чернівецька операція

У результаті наступу військ 1-го Українського фронту (4 березня—17 квітня) вороже угруповання було розколоте на дві частини; радянські війська вийшли в передгір’я Карпат. 

В ході Проскурівсько-Чернівецької операції 25 березня 1944 р. блискавично за одну добу повністю визволено місто Проскурів.

Умансько-Ботошанська операція

5 березня—17 квітня війська 2-го Українського фронту розгромили 8-му німецьку армію; 26 березня вийшли до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії — країни-союзниці фашистської Німеччини.

Одеська операція

Війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту 28 березня визволили Миколаїв, 10 квітня — Одесу.

Визволення Криму

Війська 4-го Українського фронту, Приморська армія та моряки Чорноморського флоту розбили Кримське військове угруповання фашистів і визволили Кримський півострів (8 квітня—12 травня); 17-та німецька армія втратила понад 100 тис. осіб убитими та полоненими, майже всю бойову техніку; Чорноморський флот повернув свою основну базу в Севастополі й одержав можливість активізувати бойові дії проти Румунії.

Липень – жовтень 1944 р.

Бої на рава-руському і львівському напрямках

У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під Бродами (Львівська область) — вісім дивізій кількістю до 60 тис. осіб; у боях було знищено понад 38 тис. гітлерівців, понад 17 тис. взято в полон; серед розбитих сил вермахту була дивізія СС «Галичина», яка втратила більше половини свого складу, з оточення вирвалося лише 3 тис. осіб.

Львівсько-Сандомирська операція

Під час успішного наступу (13 липня—29 серпня) була знищена група гітлерівських армій «Північна Україна».

Яссько-Кишинівська операція

Війська 2-го та 3-го Українських фронтів (20—29 серпня) розбили групу гітлерівських армій «Південна Україна».

Карпатсько-Ужгородська операція

У жовтні 1944 р. завершилося визволення всієї території України. 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а 28 жовтня — решта населених пунктів Закарпатської України.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. 

На території України цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. 

Воїни-українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками. Радянськими бойовими нагородами було відзначено 2,5 млн. осіб. Українцями були маршали С. Тимошенко, Р. Малиновський, А. Єрьоменко, П. Рибалко, С. Руденко, генерали В. Герасименко, П. Жмаченко, К. Москаленко, І. Кириченко та інші. Маршали й генерали українського походження очолювали більше половини з 15 фронтів, які діяли в період боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. 

На відзнаку мужності й героїзму українського народу, який захищав свою землю від поневолювачів, почесне звання «Місто-герой» було присвоєно містам Київ, Одеса, Керч і Севастополь...

Отже, проведення в музеях та учбових закладах таких уроків мужності – запорука того, що пам’ять про Другу світову війну і перемогу в ній житиме в серцях прийдешніх поколінь, як і вдячність переможцям за їх великий подвиг. 

Переглядів: 436 | Додав: varta
Оберіть мову сайту
Відеоскриня
Фотоподорож

Copyright mimh.org.ua © 2017